КОРОПЕЦЬ — с-ще міськ. типу Монастириського р-ну Тернопільської області. Розташов. у
Коропець. Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Фото початку 21 ст. Коропець. Палац графа С. Бадені. 1906. Фото початку 21 ст.
гирлі р. Коропець (прит. Дністра), за 30 км на пн. від райцентру і 24 км від найближчої залізничної ст. Бучач. Нас. 3,7 тис. осіб (2004). Перша писемна згадка датується 1421, у ній ідеться про те, що в тутешньому поселенні
польс. король Владислав II Ягайло дозволив побудувати костьол. Тоді К. належав до Галицького пов. Руського воєводства Корони Польської. 1453 новий власник К. — М.Бучацький — домігся для нього статусу міста і магдебурзького права. У 16 ст. тут збудовано замок. Місто знаходилося поблизу Волоського шляху і тому потерпало від татар. набігів, не раз зазнавало руйнувань. 1664 згадується вже як село. Від серед. 18 ст. його власниками були графи Бадені. 1772—1918 — у складі Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина). Значних руйнувань К. зазнав під час Першої світової війни, через нього проходила лінія фронту. У листоп. 1918 — лип. 1919 К. був у складі Західноукраїнської Народної Республіки, 1919—39 — Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Тут діяли укр. т-ва: «Сокіл» (від 1904), «Просвіта» (від 1906; див. Просвіти), «Сільський господар» (від 1908), «Січ» (від 1910; див. «Січі»), Союз українок (від 1926) та ін. Від черв. 1940 до січ. 1959 — райцентр Терноп. обл. Від 1984 — с-ще міськ. типу. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 8 лип. 1941 до 22 лип. 1944 окупований гітлерівцями, входив до складу Генеральної губернії. У лип. 1943 неподалік К. проходило під час рейду в Карпати партизан. з’єднання С.Ковпака. У с-щі є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1795, дерев’яна; 1992 реставрована), палац графа Бадені та костьол (19 ст.), Свято-Миколаївська церква (2002), дендропарк. Споруджено меморіальний комплекс полеглим у Великій вітчизн. війні Рад. Союзу 1941—45 рад. воїнам (1975), насипано символічну могилу УСС (1991), встановлено пам’ятні знаки діячам Організації українських націоналістів та воякам Української повстанської армії (1992), встановлено пам’ятники М.Каганцю і Т.Шевченкові (1996), пам’ятний знак з нагоди надання місту магдебурзького права (1998), пам’ятний хрест на місці розстрілу 14 воїнів рад. армії. У К. народилися вчений-економіст Б.Гаврилишин, д-р екон. наук М.Довбенко, громадські діячі Є.Гринчишин, М.Каганець,
І.Максимів, художники С.Мельниченко, Я.Миськів; працювали Герой Соц. Праці П.Дворська, співак І.Шмигельський. 2002 тут знято документальний фільм «Коропецька Швейцарія, або Великдень з Б.Гаврилишиним». Поблизу К. виявлено археол. пам’ятки палеоліту пізнього, трипільської культури та доби Київської Русі. Літ.: Гаврилишин В., Гаврилишин Т. Коропець: Історія і спогади. Тернопіль, 2004; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005. П.З. Гуцал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОПЕЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
