ОСЬМАК — термін, який упродовж 16 — 1-ї пол. 18 ст. вживався в письмових джерелах укр. земель у складі Великого князівства Литовського для позначення польс. гроша. Тоді 1 польс. гріш = = 8 литов. пенязям. Літ.: Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль—Львів, 1998. Р.М. Шуст.
яких, можливо, відобразилися давні, язичницькі вірування слов’ян, а творчо засвоєні візант. традиції поєднуються зі сх. елементами. Імовірно, О.Є. зберігалося в новгород. Софійському соборі, пізніше потрапило в Москву в одну з кремлівських церков. 1720 згідно з розпорядженням рос. царя Петра І про збирання і переписування істор. рукописних книг О.Є. було одіслано до Санкт-Петербурга. 1805 випадково було знайдене в шафі померлої на той час рос. імп. Катерини ІІ і 1806 передане в Публічну б-ку (нині Рос. нац. б-ка, С.Петербург), де зберігається дотепер. Дж.: Остромирово евангелие 1056—1057 г., с приложением греческого текста евангелий и грамматическими объяснениями. СПб., 1843; Остромирово евангелие 1056—1057 гг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСЬМАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»