«ОСТ», генеральний план (нім. — Generalplan Ost) — назва низки таємних урядових документів (планів, начерків, матеріалів до доповідей) щодо проведення етнічних чисток і колонізації (германізації) захоплених нацистською Німеччиною територій Польщі та СРСР у роки Другої світової війни. Ще в довоєнний період різноманітні орг-ції розробляли плани заселення сх. територій для розширення нім. Райху. Після завоювання Польщі осн. роль у плануванні взяло на себе СС на чолі Г.Гіммлером. Плани колонізації були послідовно радикалізовані. Вони передбачали не лише захоплення земельних і сировинних ресурсів й використання місц. населення як дешевої робочої сили, планувалося в найкоротші терміни змінити етнічну карту окупованих земель, що означало депортацію, переселення й знищення багатьох мільйонів людей. Упродовж 1940—42 службою планування Імперського мін-ва консолідації нім. народу (нім. — Reichskommissariates fhr die Festigung deutschen Volkstums), групою планування 3-Б (Gr. III таємного відділення Головного управління імперської безпеки Німеччини (нім. — Reichssicherheitshauptamt, RSHA; РСГА) та Ін-том с.-г. продукції й аграрної політики Берлінського університету було розроблено загалом 5 варіантів примусового перетворення Сх. Європи, які й отримали узагальнюючу назву Ген. план «Ост» (нім. Ost — схід). Тривалий час єдиним доказом існування Ген. плану «О.» був документ, представлений на Нюрнберзькому процесі 1945—1946 під назвою «Завваги і пропозиції стосовно генерального плану Ост райхсфюрера СС» (нім. — Stellungnahme und Gedanken zum Generalplan Ost des Reichsfhhrers SS), написаний 27 квітня 1942 керівником Гол. управління кон-
сультативного органу служби расової політики в НСДАП (Leiter der Hauptstelle der Beratungsstelle des Rassenpolitischen Amtes der NSDAP) Е.Ветцелем після ознайомлення із проектом, підготовленим РСГА. Про наявність подібного документа також свідчили на Нюрнберзькому процесі високопосадовці СС Г.Ехліх та Е. фон дем Бах-Залевські. Реконструкція змісту Ген. плану «О.», підготовленого РСГА, має такий вигляд. За деякими даними, Ген. план «О.» складався із двох частин: «Малого плану» (нім. — Kleine Planung) та «Великого плану» (нім. — Gro8e Planung). Малий план мав втілюватися в життя вже під час війни, а «Великий» був розрахований на повоєнне перетворення світу. Він передбачав за 30 років скоротити слов’ян. населення окупованих територій на 31 млн осіб. Планувалося знищити 80—85 % поляків, 50—57 % чехів, 50—60 % росіян та ще 25 % виселити на Схід до Сибіру чи Кавказу, 25 % українців та білорусів знищити, а 30—40 % — «виселити». Населення єврейс. національності мало бути знищене стовідсотково. Натомість на очищені від слов’ян та євреїв території необхідно було переселити 4,5 млн етнічних німців. Виконання плану мало гарантувати, що завойовані території набудуть безповоротно нім. характеру. Починаючи із серед. 1980-х рр., учені знайшли в архівах нові документи, котрі підтверджують існування широкомасштабних планів утілення політики колонізації нацистської Німеччини на Сході. Документи, підготовлені службою планування Імперського мін-ва консолідації нім. народу, групою планування 3-Б таємного відділення РСГА та Ін-том с.-г. продукції й аграрної політики Берлінського ун-ту, представляють ін. варіанти Ген. плану «О.»: Документ 1. «Основи планування», створені у лютому 1940 плановою службою Імперського мін-ва консолідації нім. народу, обсягом 21 сторінка. Містять опис масштабів запланованої сх. колонізації Зх. Пруссії й Вартеланду (імперська округа, утворена на завойованних зх. землях Польщі, з адм. центром у м. По-
знань). Площа колонізації мала становити 87 600 км2, із них 59 тис. км2 заплановані під с.-г. угіддя. На території мало бути створено 100 тис. поселенських госп-в площею 29 га кожне. Планувалося переселити на цю територію майже 4,3 млн німців, із них 3,15 млн — у сільські райони й 1,5 млн — у міста. При цьому поступово необхідно було знищити 560 тис. євреїв (100 та 3,4 млн поляків (44 %), які проживали на цих територіях. Оцінка витрат на здійснення цих планів відсутня. Документ 2. Матеріали до доповіді «Колонізація», розроблені в грудні 1940 службою планування Імперського мін-ва консолідації нім. народу, обсягом 5 сторінок. В осн. статті «Потреби територій для вимушеного переселення зі старого Райху» обґрунтовано потребу в 130 тис. км2 земель для створення 480 тис. життєздатних поселенських госп-в по 25 га кожне, а також 40 % територій під лісові угіддя, для потреб армії й резервних площ у Вартеланді та Польщі. Документ 3 (пропав, точний зміст невід.). «Генеральний план Ост», створений у липні 1941 плановою службою Імперського мін-ва консолідації нім. народу. Містив опис розмірів запланованої колонізації захоплених територій СРСР із кордонами конкретних областей колонізації. Документ 4 (пропав, точний зміст невід.). «Загальний план Ост», створений у грудні 1941 групою планування 3-Б РСГА. Містив опис розмірів запланованої колонізації захоплених територій в Генеральній губернії та СРСР з кордонами конкретних областей заселення. Документ 5. «Генеральний план Ост», створений у травні 1942 Ін-том с.-г. продукції й аграрної політики Берлінського ун-ту, обсягом 68 сторінок. Містить опис масштабів запланованої сх. колонізації в СРСР із конкретними кордонами окремих областей. Площа колонізації мала становити 364 231 км2, включаючи 36 опорних пунктів та 3 адм. округи в обласних центрах Ленінград (нині м. СанктПетербург), Херсон—Крим та Білосток (нині м. Бялисток, Поль-
671 ОСТ
672 ОСТАПЕНКО
С.С. Остапенко.
Я. Остапчук.
ща). Індивідуальні поселенські госп-ва матимуть площу 40—100 га, а с.-г. підпр-ва — як мінімум 250 га. Необхідна кількість поселенців оцінювалася в 5,65 млн. Планувалося очистити заплановані для поселення території від 25 млн місц. жителів. Витрати на здійснення плану оцінювалися в 66,6 млрд райхсмарок. Документ 6. «Генеральний план колонізації» (нім. — Generalsiedlungsplan), створений у вересні 1942 службою планування Імперського мін-ва консолідації нім. народу, обсягом 200 сторінок, включаючи 25 карт і таблиць. Містить опис масштабів запланованої колонізації всіх захоплених на той час територій на Сході з конкретними кордонами окремих районів заселення. Область повинна охопити територію 330 тис. км2, де мало бути створено 360 тис. поселенських господарств. Необхідна кількість переселенців оцінювалася в 12,21 млн осіб (із них 2,859 млн мають становити селяни і працівники лісового госп-ва). Заплановану до заселення територію необхідно очистити від прибл. 30,8 млн місц. жителів. Витрати на здійснення плану оцінювалися в 144 млрд райхсмарок. Політика знищення населення єврейс. національності, яка проводилася на окупованих Німеччиною територіях Польщі й СРСР, акція виселення польс. населення (акція «Замош»), створення нім. поселення в Україні — Хегевальд поблизу Житомира та багато ін. фактів підтверджують, що ідеї Ген. плану «О.» були не просто планами, а знаходили конкретне втілення вже під час II світ. війни. Дж.: «Generalplan Ost rechtliche, wirtschaftliche und r@umliche Grundlagen des Ostaufbaus» Vorgelegt von SSOberfhhrer Professor Dr. XX, Berlin— Dahlem, 28. Mai 1942. Web: http:// gplanost.x-berg.de/gplanost.html. Літ: Heiber H. Der Generalplan Ost. «Vierteljahrshefte fhr Zeitgeschichte», Dokumentation 6 (1958), Heft 3; Aly G., Heim S. Vordenker der Vernichtung: Auschwitz und die deutschen Pl@ne fhr eine neue europ@ische Ordnung. Hamburg, 1991; R`ssler M., Schleiermacher S. (Hrsg.) Der «Generalplan Ost»: Hauptlinien der nationalsozialistischen Planungs- und Vernichtungspolitik. Berlin, 1993; Wasser B. Himmlers Raumplanung im Osten: Der Generalplan Ost in Polen 1940—1944. Basel, 1994; Madajczyk Cz. (Hrsg.) Vom Generalplan Ost zum
Generalsiedlungsplan: Dokumente. Mhnchen, 1994; Burchard M. Der Generalplan Ost, ein finsteres Kapitel Berliner Wissenschaftsgeschichte. Berlin, 1997; Burleigh M. Germany Turns Eastwards: A Study of Ostforschung in the Third Reich. London, 2002; Heinemann I. Rasse, Siedlung, deutsches Blut: Das Rasseund Siedlungshauptamt der SS und die rassenpolitische Neuordnung Europas. G`ttingen, 2003; Blackbourn D. Die Eroberung der Natur: Eine Geschichte der deutschen Landschaft. Mhnchen 2008; Longerich P. Heinrich Himmler: Biographie. Mhnchen, 2008; Матеріали виставки «Наука, планирование, изгнание: “Генеральный план Ост” национал-социалистов». Web: http://scepsis.ru/library/id_1921.html; Матеріали виставки «Wissenschaft, Planung, Vertreibung: Der Generalplan Ost der Nationalsozialisten». Web: http://www.dfg. de/pub/generalplan/index.html. Т.В. Пастушенко.
1919—20 — професор Укр. держ. ун-ту у Кам’янці-Подільському, читав курс статистики та демографії. Наприкінці 1920 заснував Мироцький технікум (ст. Немешаєво Київ. губ.) у складі 4-х ф-тів: агрономічного, фабричного, залізничного та соціально-економічного. 13 травня 1921 заарештований Київ. губернською ЧК у «Справі ЦК УПСР» і 29 травня 1921 Верховним надзвичайним революц. трибуналом засуджений до 5 років концтаборів, які були замінені 5-ма роками примусової роботи з «використанням» за спеціальністю. У 1920—30-х рр. викладав у вузах Києва і Харкова, співпрацював у низці екон. видань, ж. «Червоний шлях». 1937 заарештований і страчений. Літ.: Дело членов Центрального комитета Украинской партии социалреволюционеров Голубовича, Петренко, Лызанивского, Часныка, Ярослава и др. (Стенографический отчет). Х., 1921; Фещенко-Чопівський І. Хроніка мого життя: Спогади міністра Центральної Ради та Директорії. Житомир, 1992; Гриценко А. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 — початок 1919 рр.). К., 1993; Українська Центральна Рада, т. 2. К., 1997; Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914—1923 рр., т. 2. Львів, 1998; Уряди України у ХХ ст.: Науково-документальне видання. К., 2001. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ОСТ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»