ОССОЛІНСЬКИЙ Юзеф-Максиміліан (Ossolin`ski J\zef Maksymilian; 1748—17.03.1826) — польс. бібліограф, літературознавець, письменник та перекладач, один із перших визначних громад. діячів та організаторів наук. і культ. життя в Східній Галичині, засновник Б-ки ім. Оссолінських. Член Польс. наук. т-ва (з 1800), віденської Академії мист-в (з 1823). Н. в м-ку Воля Сандомирського воєводства Речі Посполитої. Навч. в єзуїтському колегіумі у Варшаві. 1764—83 — один із засновників і авторів наук. час. «Zabavy przyjemne i po]yteczne», 1765—84 також співпрацював з час. «Monitorze». Після повернення до Галичини 1790—93 брав участь у складі польс. делегацій до герм. імп. Леопольда II Габсбурга з домаганнями проведення реформ у краї. 1793 виступив посередником між польс. політ. еміграцією та австрійс. урядом. Отримавши посаду префекта королів. б-ки у Відні, зосередився на культурно-освітній праці. 1817 на основі власної б-ки заснував у Львові Нац. заклад ім. Оссолінських (Б-ка ім. Оссолінських; див. Оссолінеум), з відновленням Львів. ун-ту став одним із фундаторів у ньому кафедри польс. мови та літератури. За свою діяль-
Ю.-М. Оссолінський. Портрет роботи художника Я. Машковського.
ність відзначений австрійс. урядом титулом таємного радника, нагороджений орденом св. Стефана. П. у м. Відень. Літ.: Fischer A. Zaklad narodowy imenia Ossolin`skich (Ossolineum): 1817—1917. Lw\w, 1917. С.І. Кот.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оссолінський Юзеф-Максиміліан» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
