ОСЕЦЬКИЙ Олександр Вікторович (24.06.1873—26.02.1937) — військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. в м. Кременець. Закінчив Костянтинівське військ. уч-ще (Санкт-Петербург, 1894), Академію Ген. штабу (1917). Учасник Першої світової війни, генерал-майор, нач. бригади. В укр. армії — з кінця 1917, нач. гарнізону Києва, один з керівників оборони міста від більшовицьких військ. З березня 1918 — начальник Гол. штабу, з квітня — командир 6-го Полтав. корпусу. В Українській Державі — командир Корпусу залізничної охорони. Брав участь в організації протигетьманського повстання 1918, нач. повстанського Оперативного штабу. У грудні 1918 — лютому 1919 виконував обов’язки військ. міністра УНР, до серпня 1919 — Наказний отаман (командувач) Армії УНР, заст. Гол. отамана Армії УНР С.Петлюри. З кінця 1919 перебував на території Польщі, був представником Гол. отамана Армії УНР С.Петлюри при Начальникові Польс. д-ви Ю.-К.Пілсудському. З 1923 проживав у Франції. П. у м. Париж (Франція).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСЕЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
