ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Орельська паланка — адм.-тер. одиниця Вольностей Війська Запорозького низового (Нової Січі). Була розташов. на Лівобережжі між верхів’ями річок Оріль і Самара, на території нинішніх Новомосковського і Павлоградського р-нів Дніпроп. обл. Межувала з Гетьманщиною та Слобідською Україною (звідки йшов осн. потік переселенців, що викликало невдоволення імперської влади). Центром О.п. було селище Козирщина (на Орелі). Серед ін. населених пунктів паланки відомі села: Чаплинська Кам’янка, Гупалівка, Прядівка, Калантаївка, Пушкарівка та Байбаківка. О.п., поруч із Кодацькою паланкою, Протовчанською паланкою і Самарською паланкою, належала до «внутрішніх», найосвоєніших областей Вольностей Війська Запорозького низового. Її госп. спеціалізацією було землеробство. Активно втягувалась О.п. і в торг. відносини. Виділяли її серед ін. паланок також значні лісові масиви, охороні яких Кіш Запорозької Січі надавав великої уваги. Як приклад успішної колонізації, альтернативної імперським проектам, О.п. викликала значне роздратування і заздрість рос. чиновників. Літ.: Слабченко М.Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів. В кн.: Праці для виучування західноруського та українського права, вип. 6. К., 1929; Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків, т. 1. Львів, 1990; Мільчев В.І. Конфігурація та устрій Вольностей Війська Запорозького Низового за часів Нової Січі. В кн.: Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, вип. 20. Запоріжжя, 2006. Д.С. Вирський.
колиш. запороз. козаками. Свою назву — Оріхове — село дістало від селян-переселенців с. Оріхівка Миргородського пов. Полтав. губ. 1799 Оріхове стало центром Маріупольського пов. Таврійської губернії. На поч. 1801 село було переведене до розряду міст і перейм. на Оріхів. 1804—42 О. — центр Мелітопольського пов. Таврійської губ. У серед. 19 ст. О. — важливий торг. пункт чумацького промислу в Україні. 1902 у зв’язку з буд-вом Катерининської залізниці в місті споруджено залізничну станцію. У грудні 1918 в О. проголошено рад. владу. Протягом квітня—грудня 1918 — у складі Української Держави. Поновлено рад. владу в лютому 1919. Від червня 1919 по січень 1920 — під контролем Збройних сил Півдня Росії. У січні 1920 знову поновлено рад. владу. З липня по серпень 1920 О. — під контролем Російської армії генерал-лейтенанта П.Врангеля. Відновлено рад. владу на початку серпня 1920. Наприкінці вересня 1920 в місті відновлено режим П.Врангеля. Остаточно рад. владу встановлено наприкінці жовтня 1920. У березні 1923 місто зараховане до розряду с-щ міськ. типу. З ліквідацією повітів 1923 О. став центром Оріхівського р-ну Запорізької округи. Наприкінці 1920-х — у 1930-х рр. в О. споруджено молокозавод, швейну ф-ку індивідуального пошиття, створено з-д по ремонту с.-г. техніки. У травні 1938 О. зараховано до категорії міст районного підпорядкування. У роки Другої світової війни в Оріхівському р-ні діяв партизан. загін на чолі з А.Колоском. Нині гол. підпр-вами міста є з-ди: «Орсільмаш»
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
