ОРЖІВ — с-ще міськ. типу Рівненського р-ну Рівненської області. Розташов. при впадінні р. Устя в р. Горинь, за 20 км від обласного центру. Залізнична станція. Населення 4,2 тис. осіб (2001). На території сучасного О. археологами виявлено залишки поселень милоградської культури (7—4 ст. до н. е.).
Поселення О. виникло на поч. 16 ст. 1629 в селі налічувалося 80 димів, мешкало бл. 400 осіб. Село входило до Клеванської волості Луцького пов. Волинського воєводства. Після «Вічного миру» 1686 поселення залишилося в складі Речі Посполитої і належало до Клеванського ключа князів Чорторийських. У 2-й пол. 18 ст. тут був створений фільварок. У 19 ст. О. входив до складу Ровенського пов. Волинської губернії. На поч. 1890-х рр. в О. засновано деревообробне підпр-во «Товариство технічної розробки лісових виробів». Відтоді історія поселення тісно пов’язана із розвитком місц. деревообробних підпр-в. На поч. 20 ст. тут діяли лісопильня, фанерна і паркетна ф-ки. За даними першого перепису населення всеросійського 1897, в О. налічувалося 1354 мешканці. На 1913 населення зросло до 1578 осіб. 1915 у зв’язку з військ. діями деревообробні підпр-ва в О. були закриті. Упродовж 1918—19 О. почергово займали ворогуючі сили: більшовицькі частини (січень 1918, червень 1919), австро-нім. війська (лютий 1918), війська Директорії Української Народної Республіки (грудень 1918). У серпні 1919 село окупували польс. війська, а в липні 1920 зайняли підрозділи Першої Кінної армії. За умовами Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 О. увійшов до складу Польщі. 18 вересня 1939 в О. вступили рад. війська. Від 1940 почала діяти сільс. рада; село увійшло до складу Клеванського р-ну. У роки Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 О. був окупований нім. військами з липня 1941 до 31 січня 1944. У цей час в Оржівському лісі діяв пункт зв’язку («маяк») партизан. загону Д.Медведєва. 1959 О. було зараховано до категорії с-щ міськ. типу. У післявоєнний час відбудовано деревообробні підпр-ва (від 1944 — комбінат; нині ВАТ «Оржівський деревообробний комбінат»). 1949 створено колгосп «Шлях до комунізму» (від 1955 — «Зоря комунізму»).
В О. збереглась архіт. пам’ятка, занесена до реєстру нац. культ. надбання, — Спасо-Преображенська церква (1770, дерев’яна, перебудована, добудована 1868). Літ.: ІМіС УРСР: Ровенська область. К., 1973; Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза. К., 1982; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Каталогсправочник, т. 3. К., 1985; Івченко А. Містечка України: Довідник. К., 2000. О.В. Андрощук.
Літ.: Стороженко А. Стефан Баторий и днепровские козаки. К., 1904; Леп’явко С.А. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. Чернігів, 1996; Його ж. Ян Оришовський. В кн.: Історія України в особах: Литовсько-польська доба. К., 1997; Його ж. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561—1591). Чернігів, 1999. С.А. Леп’явко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРЖІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
