ОГОНОВСЬКИЙ Володимир Петрович (10.06.1896—16.03.1970) — учений-економіст, д-р природничих наук (1926), доцент (1947), канд. екон. н. (1949), старший наук. співробітник (1955). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1937). Син Петра Огоновського — голови Львівського товариства «Просвіта», брат сотника Української галицької армії і члена Української військової організації Людомира Огоновського. Н. в с. Нижнів (нині село Тлумацького р-ну ІваноФранк. обл.). Учасник Першої світової війни в лавах Легіону Українських січових стрільців (1915— 18), згодом, із листопада 1918, — підстаршина 4-ї (Золочівської) бригади в складі 2-го корпусу УГА, із березня 1920 — командир роти 1-ї бригади УСС Червоної Української Галицької армії в складі більшовицької Дванадцятої армії. У квітні 1920 в м. Козятин потрапив до польс. полону, з якого звільнений у листопаді 1920. 1921 виїхав на навчання спочатку на філос. ф-ті Віденського університету (1921—23), зго-
дом — на природознавчому ф-ті за спеціальністю «географія» в Карловому університеті в Празі (Чехо-Словаччина; 1923—26). Там же захистив дис. на здобуття наук. ступеня д-ра природознавчих наук на тему: «Розвиток заселення Східноєвропейського степу» (1926). На її підставі за ухвалою ВАК СРСР пізніше одержав наук. ступінь канд. екон. н. (1949). Під час I світ. війни — учасник Інтернац. революц. соціалдемократ. орг-ції (1915—18). У 1920—30-х рр. — член Комуністичної партії Західної України, член її ЦК, організатор видання легальної прокомуніст. преси. 1926—31 — редактор і співробітник видань «Світло», «Вікна», «Сель-Роб», «Сила», «Наша земля», «Освіта» та ін. 1929 — співзасновник легальної кооп. видавничо-торг. спілки «Книжка» у Львові. 1931 заарештований і на Луцькому процесі 57-ми засуджений до 3-х років ув’язнення. Після виходу з тюрми — бібліотекар і секретар Стат. комісії НТШ у Львові (1936—39), де спільно з І.Карпинцем упорядкував архіви УГА і Легіону УСС. За рад. часів — завідувач (1940—41, 1944—46), старший наук. співробітник (1946–49) Львів. відділу Ін-ту економіки АН УРСР; доцент Львів. торговоекон. ін-ту (1949—50); завідувач відділу (1951—52), старший наук. співробітник (1952–59) відділу економіки Ін-ту сусп. наук АН УРСР; старший наук. співробітник відділу історії України цього ж ін-ту (1959—70). Як науковець досліджував проблеми екон. географії, демографії, статистики, історії нар. госп-ва, опублікувавши із цих дисциплін понад 50 праць. Опублікував також чимало статей у виданнях: «Українська загальна енциклопедія», «Українська радянська енциклопедія», часописі «Наша Батьківщина». Один з ініціаторів багатотомного видання «Історії міст і сіл України». Нагороджений Почесною Грамотою Президії ВР УРСР. П. у м. Львів. Праці: Східноєвропейський степ. В кн.: Праці Географічної комісії НТШ. Львів, 1935; Число українців у межах теперішньої Словаччини. «Сьогочасне і минуле» (Львів), 1939; Еволюція населення Галичини. В кн.:
Наукові записки Інституту економіки АН УРСР. К., 1946; Нариси економічної географії УРСР, т. 2. К., 1952 (у співавт.); Розвиток економіки західних областей УРСР за 20 років. Львів, 1960 (у співавт.); Розвиток економіки західних областей УРСР (1939—1964). Львів, 1964 (у співавт.); Проблемы использования трудовых ресурсов УССР, т. 2. М.—Львов, 1966 (у співавт.); ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968 (у співавт.); Вопросы демографии. В кн.: Материалы сессии, посвященной состоянию и задачам демографической науки на Украине. К., 1968 (у співавт.); Торжество історичної справедливості. Львів, 1968 (у співавт.). Літ.: Петренко М. Гарт боротьби і праці: Обрії вченого. «ЛУ», 1968, 19 липня; Борці за возз’єднання: Біографічний довідник. Львів, 1989; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України: Наукова діяльність. Структура. Працівники. Львів, 2001. Ф.І. Стеблій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Огоновський Володимир Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
