ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІОБОЛОНСЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Василя Івановича Оболонського (р. н. невід. — п. до 1716), сосницького сотника (1715). Старший із синів родозасновника — Дем’ян Васильович Оболонський (р. н. невід. — п. 1758) — генеральний бунчужний (1741—52), генеральний осавул (1752) і генеральний суддя (1758), а молодші — Михайло Васильович Оболонський, ямпольський сотник (1729—31), та Василь Васильович КаневськийОболонський, черніг. полковий суддя (1727—32). Ін. представники роду посідали уряди військових товаришів та бунчукових товаришів. Дем’ян Дем’янович Оболонський (1742 — р. с. невід.), онук родозасновника, був дійсним статським радником, ген. суддею 2-го департаменту Полтав. ген. суду (1803—04). Його онук — Олександр Олександрович Оболонський (1823—77) — відомий громад. діяч і журналіст, гласний Полтав. губернського земства, гласний Харків. думи і член міської управи, засновник харків. притулку для немовлят, редактор і видавець час. «Народное чтение» (1859—60). Син Олександра — Микола Олександрович Оболонський (1856— 1913) — відомий учений, д-р медицини (1886), професор суд. медицини Харків. (1886) і Київ. (1889) ун-тів, декан мед. ф-ту Київ. ун-ту (з 1902), почесний член Паризького антропологічного т-ва (з 1889), дійсний статський радник (1902), автор низки наук. праць. Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг.
О.О. Оболонський.
губ., а герб — до 7-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Існують також однойменні роди зовсім ін. походження. Літ.: Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии. Оболонские. «Киевская старина», 1887, № 8; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІОБОЛОНСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
