ОБОЛ (грец. впльт — чотиригранний стержень) — назва, що сягає часів, коли засобом грошового обігу Стародавньої Греції були залізні прути ( велпЯ), 6 штук яких, стиснутих у жменю, становили драхму. О. — вагова одиниця; срібна, а згодом — мідна монета у Стародавній Греції — 1/6 драхми. В епоху середньовіччя О. — дрібна срібна або мідна монета європ. країн. О. — найдавніша срібна монета Польщі (9 ст.), що дорівнювала 1 /2 денарія. У 15—16 ст. О. — литов. монета, що дорівнювала 1/2 денарія (пенязя). Оболи карбувалися за часів панування короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда ІІ Августа (1545—72) і перебували на грошовому ринку укр. земель. Літ.: Казаманова Л.Н. Введение в античную нумизматику. М.,1969; Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль—Львів, 1998. Р.М. Шуст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОБОЛ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
