НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953 — масовий спротив в’язнів Горлагу влітку 1953. Горлаг (Гол. особливо режимний табір) — окрема табірна структура, виокремлена з Норильтабору 1948 у зв’язку з утворенням т. зв. особливих таборів, призначених спеціально для утримання політв’язнів. На час створення до Гол. особливо режимного табору входило 6 табірних відділень, у т. ч. одне жіноче). Усі вони знаходилися в м. Норильськ (нині місто Таймирського (Долгано-Ненецького) автономного округу Красноярського краю, РФ). В’язні Горлагу (понад 16 тис. осіб) працювали на мідно-нікелевому руднику, вугільних шахтах, на з-дах, а також зводили місто Норильськ. Передумовою Н.п. стало прибуття до Горлагу етапів з ув’язненими, які мали досвід участі в табірних протестах 1952, а також амністія, проведена після смерті Й.Сталіна, яка поширилася лише на осіб з невеликими термінами покарання. Виступ в’язнів був спровокований випадком неправильного застосування вогнепальної зброї охоронцем табору. Протест свавіллю табірної адміністрації першими висловили в’язні 4-ї зони Горлагу на чолі з українцем Є.Грицяком, які 25 травня 1953 припинили роботу на буд. майданчику і відмовилися повертатися в житлову зону. Згодом до повсталих приєдналися в’язні ін. табірних відділень Горлагу. Бунтівники у своїх діях притримувалися політики ненасильницького спротиву (невихід на роботу, невиконання наказів адміністрації, виготовлення листівок та плакатів тощо). У ході повстання були створені страйкові к-ти табірних відділень, провідну роль в яких відігравали члени Організації українських націоналістів, колишні бійці Української повстанської армії (С.Го-
ловко, С.Семенюк, Д.Шумук) та балт. націоналісти. Вимоги протестантів мали як економічний (зменшення тривалості робочого дня, виплата зароблених грошей, покращення побутових умов проживання, мед. обслуговування), так і політичний (перегляд справ політв’язнів, покарання представників табірної адміністрації, зняття обмежень у листуванні з родичами) характер. Повстання, яке тривало до початку липня 1953, було припинене адміністрацією табору силовими методами. Незважаючи на придушення «табірного страйку», 1954 Горлаг було ліквідовано, а 1956 практично всі учасники Н.п. опинилися на свободі. Літ.: Сопротивление в ГУЛАГЕ: Воспоминания. Письма. Документы. М., 1992; Макарова А.Б. Норильское восстание. «Воля», 1993, № 1; Грицяк Є.С. Норильське повстання. К., 1999; Бондарук Л. «Бандерівський стандарт». Web: http://www.glavred.info/archive/2008/06/18/172641-1.html. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1953» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
