НОВИЦЬКИЙ Іван Петрович (1844—31.06.1890) — укр. історик, етнограф, археограф, статистик. Н. в м. Тараща. Походив зі старовинного укр. шляхетського роду. Навч. в 2-й Київ. г-зії. Проте через хворобу, не закінчивши навчання, вийшов з 5-го класу. Займався самоосвітою. Як вільний слухач прослухав курс історико-філол. ф-ту Ун-ту св. Володимира в Києві. 1860—74 займав посади тимчасового помічника архіваріуса ЦАДА та співробітника Київ. комісії для розгляду давніх актів. Якийсь час був секретарем Київ. стат. к-ту. 1873—76 співпрацював з Південно-Західним відділом Російського географічного товариства: взяв участь у проведенні одноденного перепису населення в Києві 2 березня 1874, розробив програму для експедиції зі збирання матеріалів з укр. мови, зібрав для «Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край» (т. 5. СПб., 1874) 5 тис. укр. пісень та підготував до друку побутові пісні. Підготував до друку актові матеріали з історії селянства 15— 18 ст., що склали дві книги (т. 1 та «Приложения» к т. 1) 6-ї частини «Архива Юго-Западной России». Вважаючи головним для місц. історії питання колонізації краю, опублікував у «Киевских губернских ведомостях» за 1870 низку документів про заселеність Київського воєводства в 16—17 ст. Виключно на підставі архів. документів написав дослідження про представників укр. еліти — князів Ружинських та А.Киселя. Діяч київ. Старої громади, член Київ. юрид. т-ва, дійсний член Київської археографічної комісії. Досліджував проблеми генезису феодалізму в укр. землях, аграрної та соціальної історії, зокрема історії селянства та укр. еліти 16—17 ст., колонізації укр. земель. Праці: Очерк истории крестьянского сословия Юго-Западной России в ХV—ХVIII веке. «Архив Юго-Западной России», ч. 6, т. 1. К., 1876; Ч. 6: Приложения к т. 1. К., 1876; Указатель к изданиям Временной Комиссии для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (с 1845 по 1877 год.), т. 1: Имена личные. К., 1878; Т. 2: Имена географические: Материалы для исто-
рической географии Южной и Западной России. К., 1882; Князья Ружинские. «Киевская старина», 1883, № 4; Адам Кисель, воевода Киевский. Там само, 1885, № 9—12. Літ.: Каманин И.М. Памяти Ивана Новицкого. «Киевская старина», 1890, № 9; Ворончук І.О. Археографічна діяльність та історичні погляди І.П. Новицького: Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії. (Київ—Седнів, 18—21 жовтня 1993 р.). К., 1997; Крамар Ю. Історія українського селянства у дослідженнях та документальних публікаціях І. Новицького. Там само; Ворончук І.О. Українські архівісти, вип. 1: XIX ст. — 1930-ті рр. К., 1999. І.О. Ворончук.
вав Секцією, Кафедрою та Кабінетом укр. мист-ва ВУАН, був дир. Музею українських діячів науки та мистецтва і Укр. театрального музею. Ініціював відновлення та був головою Софійської комісії ВУАН (1923—33). Досліджував Шевченкову мистецьку спадщину, історію укр. і рос. мист-ва. Підготував академічний том, що містив мистецьку спадщину Т.Шевченка. Тв.: Художественная галерея Московского Публичного и Румянцевского Музея. М., 1889; Краткий исторический обзор картинной галереи П.М. Третьякова. М., 1893; Опыт полной биографии А.А. Иванова. С атласом. М., 1895; Передвижники и их влияние на русское искусство. М., 1897; История русского искусства, т. 1—2. М., 1902—1905; Граф Ф.П. Толстой. К., 1912.; Тарас Шевченко як маляр. Львів—М., 1914; Тарас Шевченко. К., 1930; До питання про походження дерев’яної української архітектури. Ювілейний збірник на пошану академіка Д.Г. Багалія, ч. 3. К., 1927; Здобутки українського мистецтвознавства та археології за десятиріччя після Жовтневої Революції. «Пролетарська правда», 1927, № 255, 6 листопада. Літ.: Тарахан-Береза З.П. Олекса Новицький — дослідник і популяризатор творчості Тараса Шевченка. «Образотворче мистецтво», 1987, № 5; З життя академічних кіл Києва 20-х рр. (за листами з архіву академіка О.П. Новицького). «Хроніка», 2000, 1997, № 17—18; Бонь О. Академік О.П. Новицький і музей Українських діячів науки та мистецтва. «Київська старовина», 1999, № 6; Його ж. О.П. Новицький і діяльність української громади в Москві. В кн.: Історія України. Маловідомі імена, події, факти, вип. 2. К., 1997; Його ж. Олекса Новицький та Михайло Грушевський: до історії взаємин. В кн.: Історія України. Маловідомі імена, події, факти. К., 2003, вип. 20—21; Його ж. Академік Олекса Петрович Новицький: наукова та громадська діяльність. К., 2004; Його ж. «…Методологія в мене не відповідає сучасним вимогам, зато мої знання їм необхідні». «Сумська старовина», 2007, ХХI— ХХII; Його ж. Зусилля академічної громадськості по перевезенню в Україну колекцій П.П. Потоцького та В.О. Щавинського в 1920-х роках. «Сумська старовина», 2008, ХХIV. О.І. Бонь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Новицький Іван Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
