НОБЕЛІВСЬКИХ ПРЕМІЙ ЛАУРЕАТИ З УКРАЇНИ — уродженці України чи пов’язані з нею своєю працею лауреати міжнар. Нобелівської премії (названа на честь їх засновника, швед. інженера-хіміка й підприємця А.Нобеля), які присуджуються щорічно (із 1901) за найважливіші роботи з фізики, хімії, фізіології та медицини, літ. твори, діяльність зі зміцнення миру, а із 1969 — і за праці в галузі економіки. Нобелівську премію отримали 7 осіб, пов’язаних з Україною: мікробіолог І.Мечников (премія 1908 з фізіології та медицини — «за праці по імунітету»), мікробіолог З.Ваксман (1952 з фізіології та медицини — «за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу»), фізик Л.Ландау (1962 з фізики — «за основоположні теорії конденсованої матерії, особливо рідкого гелію»), письменник Ш.-Й.Агнон (1966 з літератури — «за глибоко оригінальну розповідь, навіяну єврейськими народними мотивами»), економіст С.Кузнець (1971 з економіки — «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, більш глибокого розуміння як економічної та соціальної структури, так і процесу розвитку»), фізико-хімік Р.Гофман (1981 з хімії — «за розробку теорії протікання хімічної реакції»), фізик Ж.Шарпак (1992 з фізики — «за винахід принципово нового типу детекторів елементарних частинок»). Вихідців з України, яких також висували на здобуття Нобелівської премії, було декілька: діяч кримськотатарської к-ри І.-бей Гаспринський; українські поети та письменники І.Франко, П.Тичина, М.Бажан, І.Багряний, У.Самчук, О.Гончар, держ. діяч В.Ющенко. Літ.: Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. М., 1992. В.Ф. Шевченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОБЕЛІВСЬКИХ ПРЕМІЙ ЛАУРЕАТИ З УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
