НІКОЛАЄВ Володимир Миколайович (03.03.1847—11.11(29.10). 1911) — архітектор, педагог, академік арх-ри (1892). Н. в Царському Селі (нині м. Пушкін Ле-
нінгр. обл., РФ). Після навчання в Рисувальній школі Т-ва заохочення мист-в 1864 вступив до петерб. Академії мист-в, де вчився у Р.Бернгарда, Д.Грімма, О.Рєзанова. 1871 відзначений срібною медаллю за проект концертної зали. За пропозицією інж. О.Термена 1872 виконав проект пивоварного з-ду і переїхав у Київ для його спорудження. Працював міським архітектором (1873—87), 1875—98 — єпархіальним архітектором; 1893—99 — архітектором Києво-Печерської лаври. Відзначався надзвичайною творчою активністю. За роки діяльності в Києві збудував 18 церков, 27 громад. споруд, кілька сотень житлових будинків. Був типовим представником «історизму», застосовуючи у своїх будівлях найрізноманітніші стильові форми — неоренесанс, необароко, т. зв. цегляний, «російський» та «візантійський» стилі. Серед відомих споруд: театр Бергоньє (1873; нині Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), Будинок купецьких зборів (1882; нині Нац. філармонія України), трапезна Києво-Печерської лаври (1893–95), ансамбль Київського Свято-Покровського монастиря (1890—1911). Брав участь у спорудженні Володимирського собору (1862—96); Оперного театру за проектом В.Шретера (1898—1901). Автор постаментів пам’ятників Б.Хмельницькому та рос. імп. Миколі I. Багато разiв обирався до складу Київ. мiської думи (1880— 1910); 1887—89 — член мiської управи. Очолював Київське лiтературно-артистичне товариство (1895—1904). Був першим головою архiт. вiддiлу Тех. т-ва; директором київ. вiддiлення Рос. муз. т-ва, одним iз засновникiв і директором Київ. худож. уч-ща (1901—11), членом Київського товариства старожитностей і мистецтв (1897—1911). Автор кiлькох публiкацiй з питань архри, реставрацiї, архiт. законодавства. П. у м. Київ. Літ.: Словник художників України. К., 1973; Ясиевич В.Е. Архитектура Украины на рубеже 19—20 веков. К., 1988; Кальницкий М.Б. Штрихи к портрету: Владимир Николаев: 150 лет. «АСС» [«Architecture—City—Con-
401 НИКОЛАЕВСКИЙ
Будинок купецьких зборів. Архітектор В.М. Ніколаєв (нині — Національна філармонія України. Київ, Володимирський узвіз, 2). Фото 2008. struction»], 1997, № 1; Митці України: Біографічний довідник. К., 1997; Головні та міські архітектори Києва: 1799—1999: Каталог виставки до двохсотріччя введення посади головного архітектора Києва. К., 1999; Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століття: Біографічний довідник. К., 1999; Бондаренко Р.І. Ніколаєв Володимир Миколайович. В кн.: Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник, ч. 2. К., 2005. Р.І. Бондаренко, М.Б. Кальницький.
тури, деякий час — дир. театрального уч-ща цього т-ва, один із засновників і член директорату Київ. літературно-артистичного клубу, член Каси взаємодопомоги літераторів і вчених. Після захоплення Києва військами М.А.Муравйова в січні 1918 Н. був заарештований і ув’язнений у Київській фортеці. Не витримавши знущань і загроз, він тяжко захворів і через деякий час помер у м. Київ. Тв.: Театрально-критические наброски. К., 1897; Драматический театр в Киеве 1803—1893. К., 1898; Артистическая колония. «Театральное искусство», 1899, № 31—36; Эфемериды... К., 1912; Своим друзьям. К., б/р. Літ.: Гарольд. Н.И. Николаев. «Театральная жизнь», 1918, № 10; Глаголин Б. Театральные размышления: Н.И. Николаев. Там само, № 25—26; Рыбаков М. О том, кого мы забыли. «Киевский телеграф», 2002, № 8 (101). М.О. Рибаков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НІКОЛАЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
