НИКОЛЬСЬКИЙ Василь Васильович (р. н. невід. — п. після 1511) — писар литов. великокняжої канцелярії часів Казимира (див. Казимир IV) й Олександра Ягеллончиків, книжник, автор «Сказання про сходження Святого Духа». Походив з черніг. боярської родини. Батько Н., Василь Павлович, також був великокняжим писарем; від нього Н. успадкував місце в канцелярії та маєтності в Слонімському пов. й на Чернігівщині (згодом, втративши останні через литовсько-московську війну 1500—1503, дістав як компенсацію землі в Троцькому пов.). Брав участь у повстанні кн. М.Глинського; як посланець князя їздив з його листами до вел. кн. моск. Василія III Івановича. На зламі 1508—09, після поразки повстання, разом із князями Глинськими емігрував до Москви. Згодом опинився при дворі сербського воєводи Стефана Якшича, чия сестра Анна була дружиною кн. Василія Глинського. 1511 на прохання воєводи написав своє полемічне «Сказання», адресоване «некоему латинскому архиепискупу сопротивляющуся» й спрямоване на захист догматів православ’я. Твір зберігся в кількох списках 16—18 ст. Тв.: Послание Василия, пресвитера Никольского из Дольней Руси, об исхождении Св. Духа. «Известия Отделения рус. языка и словесности Академии наук», 1908, т. 13, кн. 3. .Cn. Руски и Літ.: Paдojичи српски текст Василиja Никольског из
.Cn. Донье Русиje. В кн.: Paдojичи Кньижевна збиваньа и ствараньа код срба у средньем веку и у турско доба. Нови Сад, 1967; Русіна О. Василь Никольський — невідомий книжник XVI ст. і його творчість. «ЗНТШ» (Львів), 2000, т. 240. О.В. Русіна
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НИКОЛЬСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
