НИКИТА (р. н. невід. — п. 09.03. 1126) — митрополит Київський. Грек за походженням. Заступив митрополію 15 жовтня 1122. Відомий конфліктом із київ. кн. Володимиром Мономахом щодо виділення зі складу Переяслав. єпархії Смоленської єпархії. Лише 1125, після смерті батька, син Володимира Мономаха — новий київ. кн. Мстислав Великий — дав згоду на цю ініціативу митрополита. А.Г. Плахонін.
Відбиток печатки Никифора I. Прорис.
ський (до 1183 — після 1201). За його правління загострилася боротьба між церк. та світською владою на Русі навколо питання про інвеституру (право призначати кандидатів на церк. посади). Конфлікт виник з приводу призначення 29 липня 1183 на ростовську єпископську кафедру грека Николая всупереч бажанню владимиро-суздальського кн. Всеволода Юрійовича. Никифор був змушений піти на поступки — 11 березня 1184, за бажанням кн. Всеволода Юрійовича, ростовську кафедру посів Лука — ігумен київ. Спаського монастиря (див. Спаса на Берестові церква). Николая було переведено на вакантну полоцьку кафедру. 1194 Никифор керував церемонією посадження на київ. стіл Рюрика Ростиславича, що відбувалася в Софійському соборі. 1189 виступив ініціатором антиугор. коаліції, що мала запобігти захопленню Галицької землі угор. військами. 1201 закликав рус. князів на боротьбу з половцями, які загрожували дунайським володінням Візантії. У 1190-ті рр. заснував Рязанську єпархію. Літ.: Щапов Я.Н. Государство и Церковь в Древней Руси Х—ХIII вв. М., 1989. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НИКИТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
