НЕЧАЙ Данило (р. н. невід. — п. 20(10).02.1651) — військ. і держ. діяч, полковник брацлавський, активний учасник національної революції 1648—1676, один з найближчих соратників Б.Хмельницького. Походив з правосл. шляхетського роду, за одними даними — вихідців із Мстиславського воєводства, за ін. — Подільського воєводства чи Волинсь-
кого воєводства. Старший брат І.Нечая. Імовірно, напередодні нац. революції 1648—76 Н. разом із родиною перебрався на Київщину, де зблизився з козацькою старшиною. Брав участь у підготовці козац. повстання, наприкінці 1647 супроводжував Б.Хмельницького під час втечі на Запорозьку Січ. Напередодні Пилявецької битви 1648 Н. очолював гарнізон м. Старокостянтинів. Під час походу укр. армії в Галичину здобув замок у Бродах, 6— 21 листопада (за ст. ст.) брав участь в облозі Замостя. На поч. 1649 призначений брацлавським полковником. На чолі Брацлавського полку Н. відзначився в кампанії 1649, зокрема, здобув Меджибіж, успішно діяв під час Збаразької облоги 1649 та Зборівської битви 1649. Від осені 1649 до поч. 1651 обороняв пд.-зх. кордони Укр. д-ви по лінії Красне—Мурафа—Шаргород—Чернівці, визначені умовами Зборівського договору Криму з Польщею 1649. У вересні 1650 разом з Ф.Джалалієм здійснив похід у Молдову, розбив війська молдов. господаря В.Лупу і здобув столицю — Ясси, змусивши В.Лупу укласти вигідну для Війська Запорозького угоду. У політ. відношенні Н. займав радикальні позиції, внаслідок чого між ним і гетьманом нерідко виникали гострі суперечності. Н. рішуче виступав проти умов Зборівського договору Криму з Польщею 1649, закликав до продовження боротьби з Річчю Посполитою, чинив опір спробам шляхти вернутися до своїх маєтків в Україні, не виконував постанов щодо обмеження числа козац. реєстру, сприяв розгортанню на Брацлавщині боротьби селян проти панів. Усупереч умов Зборівського договору військо Н. зайняло Шаргород, Браїлів, була організована екон. блокада підпорядкованих королів. адміністрації зх. районів Поділля, а також масове переселення тамтешніх міщан і селян на козац. територію. За свої дії Н. був засуджений польс. королем Яном II Казимиром Ваза до смерті. Від кінця 1650 вживав енергійних заходів для зміцнення оборони порубіжжя. Загинув Н. в бою в м-ку Красне (див. Красненська оборона 1651). За деякими даними, був похований
поблизу Черемошного (нині Погребищенського р-ну Він. обл.). Дж.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). К., 1961. Літ.: Липинський В. Участь шляхти у Великому Українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. В кн.: Липинський В. Твори, т. 2. Філадельфія, Пенсильванія, 1980; Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990; Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький (соціально-політичний портрет). К., 1993; Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996; Степанков В. Нечай Данило. В кн.: Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети, кн. 1. К., 1998. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нечай Данило» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
