НЕМИРОВИЧІ-ДАНЧЕНКИ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить, імовірно, від козака Данила Немирича. Його син — Матвій Данилович (Данченко) (р. н. невід. — п. бл. 1710) — військовий товариш Стародубського полку. Один із синів Матвія — Пилип Матвійович Н.-Д. (р. н. невід. — п. бл. 1737) — топальський сотник (1726—35) і другий стародубський полковий осавул (1735— 37), а онуки — Гнат Микитович (бл. 1685 — 1748) — шептаківський сотник (1727) і другий стародубський полковий осавул (1737— 48); Григорій Микитович (бл. 1705 — до 1783) — стародубський полковий хорунжий (1738—60); Іван Микитович (р. н. невід. — п. до 1764) — мглинський сотник (1738); Федір Семенович (р. н. невід. — п. до 1735) — стародубський полковий хорунжий (1720— 34). Ін. представники роду обіймали посади значкових товаришів, військ. товаришів і бунчукових товаришів Стародубського полку. З цього роду походять Василь Іванович (1844/45 (1848/49) — 1936) — письменник, журналіст і мемуарист; Володимир Іванович (1858—1943) — видатний драматург, критик, педагог, режисер і театральний діяч, один із засновників Моск. худож. театру, нар. арт. СРСР (1936), лауреат Держ. премії СРСР (1942, 1943) — та Георгій Володимирович (1889— 1939) — письменник і публіцист рос. еміграції. До іншої гілки належав Андрій Опанасович (1836 — бл. 1910) — генерал-лейтенант (1899), пом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НЕМИРОВИЧІ-ДАНЧЕНКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
