НЕАПОЛЬ СКІФСЬКИЙ — столиця пізньоскіф. д-ви в Криму. Згадується у Страбона та в декреті на честь Діофанта. На думку переважної більшості дослідників, ототожнюється з городищем Керменчик, розташов. у пд.сх. частині Сімферополя на високому плато з уривчастими схилами, на лівому березі р. Салгир. Площа городища — майже 20 га. Місто відкрито 1827. Систематичні розкопки провадяться від 1945.
Неаполь Скіфський. Вапнякове рельєфне зображення скіфського царя Палака. I ст. до н. е.
Неаполь Скіфський. Розпис західної стіни в склепі № 9. I ст. до н. е.
352 НЕБАБА
початку і наприкінці його існування. У місті в значній кількості зберігалися запаси зерна. Вирощували пшеницю, полбу, просо. Розводили коней, овець, велику рогату худобу, свиней. Значного розвитку набули ремесла — гончарство, оброблення металів, у зв’язку з бурхливим розвитком буд-ва — буд. справа та обробляння каменю. Н.С. вів значну торгівлю, передусім з антич. центрами. Після поразки пізніх скіфів у війні 113—110 з об’єднаними силами північнопричорномор. д-в та Понтійським царством місто було тричі зруйнуване, горіло. Остання з пожеж (поч. н. е.) призвела майже до повного припинення життя в ньому. З 2-ї пол. 1—3-ї чв. 2 ст. Н.С. перестав існувати як місто. У ньому майже відсутня забудова. Колиш. фортеця виконувала функції укріпленого табору кочовиків з легкими житлами-юртами. Це пов’язується з появою сарматів. З останньої чв. 2 ст. Н.С. є великим неукріпленим поселенням, яке, як і вся пізньоскіф. д-ва, гине на рубежі 1—2-ї чв. 3 ст. під натиском сарматів-аланів. Літ.: Шульц П. Розкопки Неаполя скіфського в 1946 р. В кн.: Матеріали польових досліджень Інституту археології АН УРСР за 1945—1946 рр. К., 1949; Шульц П.Н., Головкина В.А. Неаполь скифский. В кн.: По следам древних культур. М., 1951; Шульц П.Н. Мавзолей Неаполя Скифского. М., 1953; Його ж. Исследования Неаполя скифского (1945—1950 гг.). В кн.: История и археология древнего Крыма. К., 1957; Соломоник Э.И. Эпиграфические памятники Неаполя Скифского. «Нумизматика и эпиграфика» (М.), 1962, вып. 3; Высотская Т.Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. К., 1979; Древнейшие государства на территории СССР. М., 1985. Є.В. Черненко.
ким). Брав участь у Пилявецькій битві 1648, визвол. поході на західноукр. землі, боях під Дубно, облозі Львова та Замостя. 1649 як один із організаторів оборони Сіверської України від наступу карателів кн. Я.Радзивілла командував полком, здобув Гомель, брав участь в облозі Збаража, рейді на Волинь (взяв Острог та Заслав; нині м. Ізяслав), Зборівській битві 1649. Згідно з «Реєстром Війська Запорозького» 1649 Н. — черніг. полковник. Він активно займався також адм. і госп. питаннями, дипломатичним листуванням із представниками Речі Посполитої та Рос. д-ви. З весною 1651 Н. спрямовував свої зусилля на оборону пн. рубежів Укр. д-ви. Геройськи загинув у битві під Ріпками (1651), на Чернігівщині, де й похований. Літ.: Коваленко О. Небаба Мартин. В кн.: Полководці Війська Запорозького, т. 1. К., 1998. Ю.А. Мицик.
Появі міста передувало існування на його майбутній території таврського селища. На його місці в серед. 2 ст. до н. е. виникла група укріплених садиб, навколо яких швидко зростало згадане поселення. Поселення загинуло бл. 135—130, можливо від ударів сарматів. Але невдовзі місто було відбудоване, зводиться фортечний мур і впродовж третини століття місто цілеспрямовано росло. Біля центр. (Пд.) воріт були побудовані царський палац, комплекс будівель адм., сусп., культового призначення. У мавзолеї біля воріт ховають царя Скілура, верхівку сусп-ва. К-ра Н.С. набуває характеру столиці — військово-адм. центру пізньоскіф. д-ви. Склад населення Н.С. з часом змінюється — це пізні скіфи, таври, сармати, греки, фракійці, меоти. Від 2 ст. складається новий етнос: скіфо-сармати. Значення землеробства для Н.С. було великим, особливо на
НЕБАБИ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід міщанського походження, що бере початок від Мартина Небаби (див. М.Небаба), воєначальника Б.Хмельницького. Його син — Андрій Мартинович (р. н. невід. — п. до 1709) — шаповалівський сотник (1700—09). Ін. представники роду посідали уряди значкових товаришів і військових товаришів. Від онуків родозасновника відокремились 3 гілки роду: Н.-Охримовські, Н.-Кошеві, Н.-Купрієвичі. Від останніх походить Дмитро Васильович молодший Небаба (1806—41) — відомий журналіст, автор статей з питань садівництва, співредактор О.Герцена у «Владимирских губернских ведомостях». Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НЕАПОЛЬ СКІФСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
