НАЦІОНАЛЬНА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
НАЦІОНАЛЬНА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА — один з найбільших осередків укр. кінематографії. Створена 1927— 28 як Київ. кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління. Від 1930 — «Українфільм», від 1939 — Київська кіностудія (від 1957 — ім. О.Довженка), від 1993 — Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О.Довженка. На початку існування була вироб. базою для випуску німих фільмів. 1930 переобладнана для вир-ва звукових фільмів. Тут працювали такі видатні режисери, як О.Довженко, І.Кавалерідзе, І.Савченко, Л.Луков, В.Івченко, Д.Вертов, І.Пир’єв, М.Донськой, Б.Барнет, М.Екк та ін. У фільмах, знятих на кіностудії, були задіяні видатні актори театру і кіно: Б.Андрєєв, С.Бон-
дарчук, А.Бучма, О.Гай, М.Гринько, А.Демідова, І.Замичковський, М.Крушельницький, І.Миколайчук, В.Марецька, Д.Мільтенко, М.Мордвинов, М.Наум, І.Переверзєв, Є.Самойлов, К.Степанков, Б.Ступка, Н.Ужвій, Е.Чирков, Ю.Шумський, Г.Юра та ін. 1927 на Київ. кінофабриці почалися зйомки першого фільму «Ванька і Месник» (1928, реж. А.Лундін). Перші звукові фільми студії «Симфонія Донбасу» (1930, реж. Д.Вертов), «Іван» (1932, реж. О.Довженко), «Степові пісні» (1933, реж. Я.Урінов). На студії був поставлений перший в Україні кольоровий фільм «Сорочинський ярмарок» (1939, реж. М.Екк). Перший укр. широкоформатний фільм, створений на кіностудії, — «Закон Антарктиди» (1962, реж. Т.Левчук). 1963 побудовано новий корпус кіностудії з 3-ма додатковими павільйонами. На студії також існувало творче об’єднання телевізійних фільмів «Промінь» (від 1966 до 1991). Серед кращих фільмів студії: «Земля» (1930), «Щорс» (1939, обидва реж. О.Довженка); «Трактористи» (1939, реж. І.Пир’єв); «Богдан Хмельницький» (1941); «Тарас Шевченко» (1951, обидва реж. І.Савченка); «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б.Барнет); «Григорій Сковорода» (1958, реж. І.Кавалерідзе); «Іванна» (1959, реж. В.Івченко); «Тіні забутих предків» (1969, реж. С.Параджанов); «Як гартувалася сталь» (1973, реж. М.Мащенко); «В бій ідуть тільки старики» (1973); «Ати-бати йшли солдати» (1976, обидва реж. Л.Бикова); «Народжена революцією» (1978, реж. С.Кохан); «Ніч коротка» (1981); «Які ж були ми молоді» (1985, обидва реж. М.Бєлікова); «Одинока жінка бажає познайомитись» (1986, реж. В.Криштофович); «Серця трьох» (1992, реж. В.Попков); «Вінчання із смертю» (1992, реж. М.Мащенко); «Дві Юлії» (1998, реж. А.Дем’яненко); «Усім привіт» (1999, реж. Д.Томашевський); «Чорна рада» (2000, реж. М.Засєєв-Руденко) та ін. За час існування кіностудії на ній було знято понад 1 тис. фільмів. Для Київ. кіностудії сценарії писали: О.Левада, А.Шиян, М.Стельмах, Ю.ДольдМихайлик, Л.Компанієць, Л.Дми-
терко, Ю.Збанацький, Є.Гуцало, В.Шевчук та ін. 1978 кіностудія нагороджена орденом Леніна. Літ.: Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво: 1930—1941. К., 1959; Раміцин А.А. Українське радянське кіномистецтво: 1941—1954. К., 1959; Жуков Г.В. Київська кіностудія імені О.Довженка. К., 1962; Кудін В. Кіно Радянської України: (Короткий нарис). К., 1979; Історія українського радянського кіно, т. 1—2. К., 1986—87; Кинематография Украины: 1986—1989. К., 1990; Кінематографія України: 1990—1992. К., 1993; Фільми України: 1992—1996. К., 1996; Анотований каталог фільмів: 1928—1998. К., 1998; Фільми України: 1997—2000. К., 2000. П.М. Бондарчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАЦІОНАЛЬНА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
