МУЗИКА Ярослава Львівна (у дівоцтві — Стефанович; 10.01.1894 —24.11.1973) — художниця, реставратор, художній декоратор ужиткового мист-ва, громадська діячка. Походила зі старовинного галицького роду Савчинських, до якого належать співачки
Музика Я. Коні. Ліногравюра. 1933.
Музика Я. Символи Григорія Сковороди. Символ три. Ліногравюра. 1971.
С.Крушельницька, Г.Крушельницька, О.Бандрівська, композитори М.Скорик, Б.Фільц та ін., племінниця С.Крушельницької. Дружина вченого-мікробіолога М.Музики. Н. в с. Залісці (нині село Шумського р-ну Терноп. обл.). Художню освіту здобула у Львові в студії С.Батовського (1902) та Вільній академії красних мист-в у Л.Підгорецького, згодом — у худож. Академії А.Лота в Парижі (Франція; 1935). Опануванням багатовіковими здобутками світ. професійного мист-ва, зокрема знаннями в галузі реставрації давніх ікон і класичних традицій візант. мист-ва, завдячує укр. митцеві-новатору М.Бойчуку, з яким познайомилася 1910—14 у творчій робітні Наукового товариства імені Шевченка. За його порадою стажувалась як реставратор у Центр. науково-реставраційних майстернях у знавця старовини І.Грабаря в Москві (1928), вивчала мист-во реставрації також у Новгороді Великому, Пскові (нині міста в РФ), згодом — у Києві. Художниця вперше взяла участь у показі власних творів 1922 на 1-й виставці Гуртка діячів українського мистецтва, що відбулася у Львові. Від 1924 працювала рисувальницею в Національному музеї у Львові. 1931 М. стала одним із засновників і активних співучасників творчого об’єднання у Львові — Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), створеної з метою моральної підтримки укр. митців, розсіяних у світі, а також задля широкого знайомства львів. громадськості з творчістю укр. художників і представників різних мистецьких шкіл Європи. 1-ша виставка АНУМу відбулась у Львові 1931, де експонувалися твори М., ін. укр. митців, а також були представлені твори франц., італ., бельг. художників та укр. Паризької групи. У 1930-х рр. М. багато подорожувала по країнах Скандинавії, знайомилася з мист-вом Франції, Венеції (Італія), Італії. Брала участь у т-ві «Союз українок», була делегаткою Укр. жін. конгресу в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ) 1934. Своєю самобутньою творчістю, вродженим хистом, професійним вишколом європ. рівня, постійним пошуком у різних га-
лузях мист-ва і розмаїтих видах техніки утвердила себе серед найяскравіших мистецьких особистостей Львова 20 ст., таких як І.Труш, О.Новаківський, М.Бойчук, М.Федюк, О.Кульчицька, М.Осінчук, С.Гординський, П.Холодний, П.Ковжун та ін. З ними М. тісно співпрацювала, організовувала художні виставки, виступала як автор фахових статей у львів. журналах «Нова хата», «Жіноча доля», «Жінка», ілюстрованому ж. «Мистецтво», що виходив під егідою творчого об’єднання АНУМ. Її роботи експонувалися на виставках у Львові, Рівному, Кременці, Станіславові, Києві, багатьох містах зарубіжних країн — Празі (Чехословаччина), Берліні (Німеччина), Неаполі, Римі (обидва міста в Італії), Варшаві, Чикаго, Лос-Анжелесі (обидва міста в США), Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Кишиневі (нині столиця Молдови; усього понад 50 укр. та міжнар. виставок). Пензлю художниці належать картини «Княгиня Ольга», «Гуцул з люлькою», кілька портретів Лесі Українки, 2 портрети М.Музики (чоловіка), низка портретів С.Крушельницької, письменника М.Рудницького, худож. М.Федюка, О.Савчинської-Ланцуцької (її тітки), 3 портрети Б.Фільц (її племінниці), 6 портретів В.Свєнціцької (один з них — на слюді, один виконаний маслом), з якою вона перебувала в сибірському Гулазі. М. є авторкою графічних серій «Шевченкові», «Символи Сковороди», композицій на склі («Анна Ярославна»), емалей («Народні повір’я», «Перебендя») тощо. У різних країнах, зокрема в Парижі, вона відвідувала безліч музеїв, картинних галерей, звідкіля привезла багато різноманітних зібрань худож. творів, про враження від яких залишила цікаві спогади із цінними спостереженнями фахівця-практика. Її поїздка до Швеції теж знайшла відбиток у статтях, де вона з просвітницькою метою розповідала про шанування шведками нац. одягу, звичаїв і вжиткового нар. мистецтва. М. під час перебування в будинку творчості в Гурзуфі влітку 1948 було заарештовано органа-
121 МУЗИКА
Я.Л. Музика.
Музика Я. Анна Ярославна. Живопис на склі. 1967.
122 МУЗИЧНЕ
ми НКВС РРФСР за «націоналістичну діяльність» і засуджено до 25-ти років виховно-трудових робіт у знаному багатьом політв’язням Тайшеті Кемеровської обл. та 3-х ін. сибірських таборах, де вона працювала на важких роботах — лісозаготівлі, розколюванні слюди тощо. Останню їй вдавалося часом використовувати як матеріал для своєї творчості, яку вона і тут у надзвичайно важких умовах продовжувала плекати. З дому їй висилали папір і фарби, що давало змогу займатися улюбленою справою. У зв’язку з амністією М. через 8 років була звільнена й 1956 повернулася до Львова. Із заслання вона привезла велику колекцію творів: 130 пейзажів Сибіру та малюнків цікавих різнобарвних квітів; 12 мініатюр на слюді, 20 портретів жінок, які разом з нею відбували заслання. Роботи ці виставлялись на посмертній персональній виставці у Львів. картинній галереї (нині Львівська галерея мистецтв), присвяченій 100-річчю від дня народження художниці (у січні 1994). М. зробила значний внесок у заг. мистецьку скарбницю укр. народу. Вона працювала в галузі станкового та монументального малярства, станкової книжкової та пром. графіки, емальєрства, декоративного мист-ва. У каталозі персональної виставки, що відбулась у Львові 1968, згодом — у Києві 1970, подано 967 позицій її творів, які упорядковані за окремими розділами: живопис; живопис на склі; графіка з підрозділами: рисунки, монотипїї, естампи. Крім того, екслібриси, батік, емаль, серед них і серії — «На теми творів Т.Шевченка», «Гуцульські народні повір’я»; мініатюри на слюді (інкрустації), золото- і срібно-чорні мініатюри, мозаїка. У Львів. картинній галереї здійснено 4 персональні виставки — до 70-, 80-, 90- та 100-річчя від дня її народження. 12 січня 2010 в 3-х залах Львів. галереї мист-в відкрито постійно діючу експозицію, присвячену життю та творчості М. під назвою: «Ярослава Музика: “Творчість і колекція”». Усю свою художню спадщину М. заповіла Львів. картинній галереї, де тепер зберігається понад 1130 її творів, а також архів,
багатюща колекція нар. мист-ва, зібрана з любов’ю і смаком упродовж усього життя. П. в м. Львів, похована на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчинських. На будинку НТШ у Львові по вул. В.Винниченка, 26, де проживала М. (1909—73), встановлено меморіальну дошку з бронзовим барельєфом роботи скульптора Е.Миська, на гробниці — бронзовий барельєф мисткині роботи скульп. Є.Дзиндри. Одну з вулиць Львова названо її іменем. Тв.: Завдання консервації і реставрації. «Мистецтво» (Львів), 1932; Сучасні українські графіки: На виставці української графіки у Львові. «Нова зоря» (Львів), 1932, ч. 55; Буклет-проспект «Український жіночий конгрес». Львів, 1934; Жіночі сильветки з шостої виставки Українських незалежних митців. «Жінка», 1935, № 2; Малюємо і різьбимо. Там само, 1935, № 12; Забавки. Там само, 1936, № 6— 7; Павло Ковжун — товариш. Там само, 1939, травень. Літ.: Ярослава Музика: Каталог виставки. Львів, 1968; Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки. Львів, 1990; Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Виставки. Львів, 1991; Шимчук Є. Призначення, що природнє, як небо: Виставка творів та колекції, присвячена 100-річчю від дня народження Ярослави Музики. «Шлях перемоги», 1994, ч. 6, 15 січня; Ріпко О. У пошуках минулого. Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст.: Світлій пам’яті Ярослави Музики присв’ячується. Львів, 1996; Фільц Б. Родовід Григорія Савчинського, священика і письменника зі Звенигорода. В кн.: Шоста наукова геральдична конференція (Львів, 27—29 березня 1997 р.): Матеріали. Львів, 1997; Веденеев Д., Шевченко С. «Сова» призывалa к примирению: Исторический этюд по документам Госархива СБУ. «Зеркало недели», 2000, 15 июля; Фільц Б. Мирослав Скорик — нащадок старовинного галицького роду Савчинських. В кн.: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, вип. l0. К., 2000; Її ж. Мистецькі здобутки Ярослави Музики. «Народна творчість та етнографія», 2002, № 5—6; Її ж. Славетна українська співачка Соломія Крушельницька — найяскравіша представниця старовинного роду Савчинських. В кн.: Соломія Крушельницька та світовий простір. Тернопіль, 2007. Б.М. Фільц.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Музика Ярослава Львівна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
