МОЛОКАНИ — різновид «духовних християн». З’явилися в Центр. Росії наприкінці 1760-х рр. як протестуючі проти підтримання Правосл. Церквою соціальних засад кріпацтва. Щодо походження назви секти існують різні версії. Одні пояснюють її походження поселенням М. на річці Молочній, інші — тим, що М. під час посту п’ють молоко, треті — що засн. секти С.Уклеїн називав віровчення М. «молоком духовним». Важливим джерелом вчення М. була містична книга німця Й.-Г.Юнга-Штиллінга «Переможна повість християнської віри», в якій описується
«діяльність» Антихриста в правосл. і катол. Церквах. М. заперечували правосл. церк. ієрархію, чернецтво, ікони, мощі, поклоніння святим. Християн. таїнства вони витлумачують духовно. Хрещення в М. не «водне», а «духовне», яке полягає в каятті. Єдиним джерелом істини є витлумачена в алегоричному й етичному смислі Біблія. Вчення М. — це звільнений від церковно-канонічних норм деїзм. Визнаючи догмат про троїстість Бога, М. подають його символічно: БогОтець — пам’ять, Бог-Син — розум, Бог-Дух Святий — воля. М. вірять у тисячолітнє царство, пророкують пришестя Іллі та Єноха. Сенс життя людини М. вбачають у духовному відродженні, у розкритті закладеного Богом у людину доброго начала. З протестантизмом М. зближувала ідея «спасіння вірою» і відмова від священиків як посередників між Богом і людиною. Роль служителів культу в М. виконують старці (пресвітери). Культ у секті простий — спів духовних пісень і прослуховування проповідей під час молитовних зборів. Вони відкидають вчення Православної Церкви про таїнства, але відзначають всі її свята. М. уникають розважальних заходів, не палять і не вживають алкоголю. М. були однією з найбільших сект (див. Секта релігійна), що витворилися довкола православ’я. Вони налічували понад 1 млн своїх послідовників. Царизм, зарахувавши М. до «шкідливих сект», переслідував їх. М. вимушені були виїхати на Кавказ, у Сибір, Таврійську губернію, навіть в Америку. З часом М. поділилися на кілька напрямів і толків: духовні М., М.-суботники, М.-воскресники, М.-максималісти та ін. Кількість послідовників секти поступово скорочувалася. Нині громади М. діють на Кавказі, у Молдові. В Україні М. — у Запорізькій області (4 громади) й у Вінницькій області (1 громада). 1991 у Москві на відроджувальному з’їзді було утворено «Союз общин Духовных христиан-молокан». Дж.: Вестник духовных христиан — молокан. 1925—28. Літ.: Дингельштадт Н. Прыгуны. «Отечественные записки», 1878, № 11; Малахов И. Духовные христиане. М., 1970; Клибанов А.И. Из мира
религиозного сектантства. М., 1974; Саган О. Релігійні течії православного коріння. В кн.: Історія релігії в Україні, т. 3. К., 1999; Шугаєва Л. Молокани в Україні. «Релігійна панорама», 2006, № 7; Її ж. Православне сектантство в Україні. К., 2007. А.М. Колодний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОЛОКАНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
