КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ (КПБ) — вироб. підрозділи, яким за досягнуті високі показники в праці, організованість і колективну згуртованість присвоювали звання «комуністичних». Ініціатива виокремлення з-поміж інших вироб. підрозділів КПБ з’явилася восени 1958 у ході здійснюваного під патронатом КПРС змагання на честь ХХI з’їзду КПРС. З нею виступила комсомольська молодіжна бригада В.Станилевича тепловозоремонтного цеху депо Москва-Сортувальна. В лют. 1959 у СРСР звання КПБ виборювали 35 тис. бригад, у т. ч. 10 тис. в УРСР. Вперше в СРСР звання КПБ було присвоєно бригаді—ініціаторові руху 21 листоп. 1958. Після ХХI зїзду КПРС у цей рух включилися не тільки бригади, а й цехи і цілі підпр-ва. З метою поширення досвіду змагань у Києві (1960) було проведено респ. нараду, в ній взяли участь представники бл. 10 тис. колективів. Пізніше в Москві було проведено кілька Всесоюзних нарад учасників руху. 1967 в УРСР обговорювалися звіти бригад й ударників комуніст. праці на зборах робітників і колгоспників. Було встановлено єдине
в країні «свідоцтво про присвоєння звання колективу комуністичної праці», нагрудний знак «Ударник комуністичної праці» і вимпел для бригад, дільниць, цехів, ферм. На відміну від системи заохочень стаханівського руху 1930-х рр., де у першу чергу були задіяні матеріальні чинники (вища оплата праці, поліпшення житлових умов стаханівців), система заохочень руху КПБ була менш матеріально орієнтованою. Перед учасниками руху ставилося завдання подавати приклад у роботі, поведінці та виявляти високу свідомість у боротьбі за т. зв. комуніст. прийдешнє (дбати про перевиконання вироб. завдань). Вони мали досягати не тільки високої продуктивності праці, а й успіхів у підвищенні загальноосвіт., професійно-тех. і культ. рівня та в комуніст. вихованні чл. колективу. Водночас партійні органи постійно намагалися «прискорити» рух, що призвело до того, що звання КПБ почали присвоювати поспіхом, а зобов’язання, які брали на себе бригади, досить часто не мали належної конкретики. У процесі руху на громад. засадах створювалися групи екон. аналізу, ради новаторів, школи передового досвіду. Усе це прирекло рух на поступове й незворотне згасання. Літ.: Літопис комуністичного будівництва. Хроніка подій на Україні (1961—1962). К., 1964; Кривонос П.Ф. Столичная магистраль Украины. К., 1970; Шляхами комсомольської слави. К., 1979. О.Н. Кубальський, П.П. Панченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
