КОМУНІЗМ, як термін. Слово «комунізм» (франц. сommunisme, від лат. сommunis — спільний, загальний) виникло в революц. колах Парижа (Франція) в 1830-х рр. Тоді його вживали, головним чином, для означення однієї з течій політ. руху робітн. класу, яка скеровувалася на повалення тогочасного капіталістичного ладу (див. Капіталізм), а також для іменування того типу сусп-ва, яке робітничий рух у цілому прагнув створити. Власне сама ця течія — комуніст. рух розглядалася як крайня насильницька форма соціаліст. руху (соціалізму), бо на відміну від останнього вона була орієнтована не на поступове, а отже — відносно мирне й обмежене рамками доцільності проведення соціальних реформ, а на якнайшвидше і повне, по суті примусове і вольове, знищення приватної власності на засоби вир-ва (ідейна відмінність цих двох рухів знайшла своє теоретичне відображення в «Маніфесті Комуністичної партії», написаному і оприлюдненому 1848 К.Марксом і Ф.Енгельсом). Однак попри розбіжності між соціаліст. і комуніст. рухами терміни «соціалізм» і «комунізм» до кінця 19 ст. вживалися як синоніми. Більшість марксистських партій, у т. ч. дві найбільші — у Німеччині та Австрії — називали себе «соціалдемократичними». Лише після Російської революції 1917—1918 і використання більшовиками означення «комуністична» у назві своєї партії та створення 1921 Третього Інтернаціоналу (див. Інтернаціонал Комуністичний) значення термінів «соціалізм» і «комунізм» почали чітко розрізняти. Нове ро-
«Вперед, до комунізму!» Плакат. Художник Є. Кудряшов. 1957.
506 КОМУНІСТ
зуміння цих термінів виклав В.Ленін у праці «Держава та революція». Спираючись на зауваження К.Маркса, що в постреволюційному сусп-ві (тобто в суспві, яке виникне одразу після повалення капіталіст. ладу) винагорода за працю буде еквівалентною кількості та якості праці, а у власне «комуністичному суспільстві» (воно мирним шляхом прийде на зміну постреволюційного сусп-ва) буде діяти принцип «від кожного — за здібностями, кожному — за потребами», В.Ленін назвав перше із цих сусп-в «соціалістичним», а друге — «комуністичним». У 1930-х рр. термін «комунізм» почали вживати також для означення світ. мережі доктринерських партій, що були організовані за авторитарним принципом (див. Демократичного централізму принцип), коли внутрішньопартійна влада як формально, так і на практиці зосереджувалася в руках невеликого за чисельністю політбюро), пропагували теорію діалектичного матеріалізму, вели політику опозиційну до соціалістичних або соціал-демократичних партій та через Комінтерн так чи інакше підпорядковувалися Комуністичній партії Радянського Союзу. Починаючи з 1990-х рр. терміни «соціалізм» і «комунізм» знову почали вживатися як синоніми. Цьому передував занепад комуніст. руху, який розпочався після смерті Й.Сталіна. 1960 відбувся розкол між рад. та китайс. комуністичними партіями. У країнах Сх. та Центр. Європи комуніст. режими втратили свою колишню популярність. У Зх. Європі економічне пожвавлення капіталізму та відсутність там поступу в діяльності комуніст. партій створили умови для появи у 1970-х рр. нової політичної течії — єврокомунізму, яка зайняла примиренську позицію до парламентських інституцій і вдалася до розробки та втілення у життя програм, які були орієнтовані на реформи, а не на революцію. Це привело до того, що соціаліст. і комуніст. рухи перестали сприйматися як взаємоопозиційні політичні тенденції. Демократичні революції 1989 у Сх. та Центр. Європі, а потім крах СРСР знаменували занепад європ. різно-
виду комуніст. режиму. Комуністичні партії, побудовані за ленінською моделлю, хоча і діють у Китаї, Кубі та Пн. Кореї, однак дві центральні ідеї комуніст. режиму як такого — ідея авангардної партії та ідея командної економіки — остаточно вичерпали свій потенціал. Літ.: Westoby A. The Evolution of Communism. New York, 1990; McLellan D. Marxism after Marx. New York, 1998. Девід МакЛеллан (David McLellan. Communism. The Oxford Companion to Politics of the World. Oxford, 2001). Скорочений виклад. Переклад з англійської О.В. Юркової.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОМУНІЗМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»