КОЗЕКИ (КозJчичі) — укр. дрібний князівський рід 15 — серед. 17 ст. невстановленого походження. Засн. роду вважається Федір, який згадується в документах 1445. Його сини Андрій, Лев, Іван, Василь і Михайло наприкінці 15 — поч. 16 ст. більш відомі як Козечичі. Нащадки Василя Федоровича в серед. — 2-й пол. 16 ст. згадуються як КозекиЗамлицькі (Козечичі-Замлицькі). У 15 — серед. 16 ст. володіли землями на Київщині та Брацлавщині. 1528 від родини було виставлено до війська 10 вершників. Тоді ж їм належало приблизно 240 димів, 1629 — 418 димів. На серед. 17 ст. представники роду чол. статі здебільшого відомі як Козеки або Козики. Їхня чисельність на Волині та в Центр. Україні на 1-шу пол. 5 ст. становила 1 особу, на 2-гу пол. 15 ст. — 4 особи, на 1-шу пол. 16 ст. — 8 осіб. Були в родинних зв’язках з одним із найбагатших і могутніх укр. князівських родів — Заславськими. Останні згадки про них у документах належать до 30—50-х рр. 17 ст. Літ.: Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993. О.І. Путро.
