КОЗАЧЕНКО Антон Іванович (15(02).08.1900—15.01.1962) — історик, бібліограф, книгознавець. Учень Д.Багалія. Н. в м. Гадяч. Закінчив Полтав. ін-т нар. освіти (1924). Викладав у школах, працював у місц. архіві. Чл. Полтавського наукового при ВУАН товариства. 1925—34 — аспірант, н. с., голова Бібліографічної комісії Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Д.Багалія. Одночасно вчений секретар, голова Центр. бюро статистики друку (1925—28), зав. ред.-бібліографічним від. Укр. книжкової палати (1928—30; нині Книжкова палата України). З 1930 — доц., вчений бібліограф Всеукр. ін-ту марксизму-ленінізму, проф. Харків. ін-ту нар. освіти, з 1931 — професор Інституту червоної професури при ВУЦВК, н. с. НДІ Т.Шевченка при ВУАН. З 1934 працював у Москві в Центр. музеї народів СРСР та НДІ національностей при ЦВК СРСР. 1936—39 — проф. Всесоюзного комуніст. ун-ту журналістики ім. газ. «Правда». З 1939 — зав. каф-ри історії СРСР, декан істор. ф-ту Моск. обласного пед. ін-ту, зав. каф-ри історії СРСР ВШ профспілкового руху, ст. н. с. Ін-ту етнографії АН СРСР.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Козаченко Антон Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
