КОЗАК Семен Антонович (23(10). 05.1902—24.12.1953) — рад. військ. діяч, ген.-лейтенант (1945). Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1945), Нар. Герой Югославії. Н. в с. Іскорость (нині в межах м. Коростень). Закінчив військ. артилер. шк. (1928) — Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1938), в якій згодом викладав. З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 працював у центр. апараті Нар. комісаріату оборони СРСР. Із жовт. 1942 на фронтах війни — командир стрілец. д-зії та корпусу, заст. нач. штабу 64-ї армії (Сьомої гвардійської армії), командир 73-ї гвард. стрілец. д-зії, від січ. 1945 — 21-го стрілец. корпусу. Воював на Воронезькому фронті, Степовому фронті, Другому Українському фронті та Першому Українському фронті. Війська під командуванням К. взяли участь у форсуванні Дніпра й Дунаю. Після війни командував стрілец. корпусом, армією, був пом. команд. військ Далекосх. військ. округу. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, ін. орденами й медалями. Депутат ВР СРСР 3-го скликання. П. у м. Южно-Сахалінськ (місто, центр Сахалінської обл., РФ). Похований у м. Москва. Літ.: Золотые звезды Полесья: Очерки о Героях Советского Союза. К., 1985. Н.М. Руденко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Козак Семен Антонович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
