КОДИМА — місто Одеської області, райцентр. Залізнична станція. Нас. 9,4 тис. осіб (2004). Заснована 1754, тривалий час належала польс. магнатові кн. Любомирському. У 18 ст. через неї проходив торг. шлях з Поділля у Кримське ханство. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) увійшла до складу Російської імперії. У 19 ст. — у складі Балтського пов. Подільської губернії. Її госп. розвиток пожвавився у зв’язку з буд-вом залізниці Одеса—Балта. 1888 у ній проживало понад 3 тис. осіб. 1919 тут точилися бої Армії Української Народної Республіки з більшовиками та денікінцями. Від 1923 до 1930 входила до складу Крутянського р-ну Молдав. АСРР (див. Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка), від 1930 — райцентр Молдав. АСРР. На 1936 її нас. становило 5145 осіб. Від 1938 — с-ще міськ. типу. У серп. 1940 Кодимський р-н було приєднано до Одес. обл. (у груд. 1962 ліквідовано, тер. передано до Балтського р-ну, 1965 відновлено). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 22 лип. 1941 до 22 берез. 1944 була окупована румун. військами, входила до складу губернаторства Трансністрія. Від 1979 — місто. Тут народилися письменник А.Свидницький, нар. артист СРСР В.Лановий. Історичні пам’ятки: СпасоПреображенський костел (1850), Хрестовоздвиженська церква (1780). Літ.: Мельничук О.С. Топоніміка Кодимського району Одеської області. «Мовознавство», 1957, т. 14; Кушнір В.Г. Про дати заснування населених пунктів Кодимщини і походження їх назв. В кн.: Сборник материалов по историческому краеведению Одесщины, вып. 1. Одесса, 1992; Боровая Н. 250. Кодыма. Одесса, 2004; Жарких М. Храми Поділля. К., 2005. Я.В. Верменич.
КОДИН, археологічна пам’ятка — залишки двох поселень (К. I і К. II) 5—7 ст. н. е., розташов. на тер. сучасного м. Чернівці. Розкопки велися 1977—79. На поселенні К. I відкрито 30 житлових і госп. споруд, на поселенні К. II — 46 (дослідники вирізняють тут до 6 послідовних хронологічних періодів забудов). Обидва поселення належать до празької культури, її носіями були племена склавінів. Житла — квадратні напівземлянки з печами-кам’янками. Кераміка ліпна. В найбільш ранніх житлах (5 ст.) виявлено по кілька уламків сіроглиняної гончарної кераміки черняхівської культури. Дві залізні фібули з поселення К. I датовані 5 ст. (вони мають велике значення для встановлення часу виникнення празької к-ри). Знайдено металеві й кістяні знаряддя праці, бронз. прикраси. На поселенні К. II відкрито кілька жител карпатських курганів культури. Літ.: Русанова И.П.,Тимощук Б.А. Кодын — славянские поселения V— VII вв. на р. Прут. М., 1984; Баран В.Д. Давні слов’яни. К., 1998. В.Д. Баран.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОДИМА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
