Згадується в літописах як «Стефанич». Назву одержав від урочища Клов та однойменного струмка. Дата заснування К.м. невід. (здогадно бл. 1075). Уперше К.м. згадано у «Повісті временних літ» під 1091 (про перенесення мощів св. Феодосія Печерського) уже як існуючий. К.м. був заснований ігуменом Стефаном, який змушений був залишити Печерський монастир (нині Киє-
КЛОВ — істор. урочище давнього Києва на пн.-зх. частині Печерського плато (сучасні вулиці Кловський узвіз, П.Орлика, О.Богомольця, Банкова). У 2-й
Клов на початку 13 ст. Фрагмент карти-реконструкції. Автори В. Розенберг і О. Кутовий.
во-Печерська лавра) через якийсь конфлікт серед братії. Згідно з Патериком Києво-Печерським К.м. було засновано Стефаном на честь чуда Богородиці у Влахернському храмі в Константинополі. Перші літописні згадки про К.м. стосуються часу, коли його засн. Стефан уже був єпископом Володимирським: під 1096 — про спалення монастиря половцями, під 1108 — про побудову кам’яної церкви Богородиці Влахернської на Клові — та, імовірно, під 1151. Із ігуменів К.м. відомі, крім Стефана, лише Климент (1091) і Петро (1115). У К.м. було поховано кн. Давида Ігоровича (1112). Рештки Влахернського храму К.м. досліджено 1974—75. Літ.: Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва. К., 1970; Мовчан І.І., Харламов В.О. Стародавній Клов. В кн.: Археологія Києва: Дослідження і матеріали. К., 1979; Мовчан І.І. Давньокиївська околиця. К., 1993. О.П. Толочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛОВСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
