КЛЕН Юрій (справжні прізв., ім’я та по батькові — Бургардт Освальд Федорович; 06.10.1891— 30.10.1947) — поет, перекладач, літературознавець. Н. в с. Сербинівка (нині с. Сербанівка Хмільницького р-ну Він. обл.) у купецькій родині. Зростав у багатомовному середовищі. Закінчив 1шу Київ. г-зію (1911) та романогерм. від-ня філол. ф-ту Київ. ун-ту (формально, імовірно, 1920). Учень В.Перетца. Писав трьома мовами: рос., укр. та нім. 1915 опублікував літературознавчу працю «Новые горизонты в области исследования поэтического стиля». Цього ж року засланий до с. Мар’їна Гора біля Архангельська (нині село в РФ), потім до 1918 перебував у Курську (нині місто в РФ). З осені 1918 деякий час проживав у Німеччині. 1920—21 викладав курс всесвітнього письменства у соціально-екон. технікумі та трудовій школі у с. Баришівка. Заприятелював з М.Зеровим і познайомився з П.Филиповичем, який час від часу приїздив до Баришівки (це стало початком утворення гуртка неокласиків, до якого у Києві долучились М.Рильський і М.Драй-Хмара). Ув’язнений ВУЧК влітку 1921, звільнений на клопотання В.Короленка. 1923—24 викладав у Київ. залізничному технікумі, 1923—27 — у Кооп. школі, 1924—28 — у с.-г. ін-ті, 1930—31 — у Київ. ін-ті нар. освіти. Автор статей про П.Шеллі й Г.Ібсена, про нім. ек-
спресіонізм, екзотику та утопію в нім. романі. Почав писати вірші укр. мовою. За його редакцією були опубліковані: 30-томне зібрання творів Дж.Лондона, 8томне — Б.Шоу, збірки творів Ч.Діккенса, К.Гамсуна, Й.-В.Ґете. Перекладав В.Шекспіра («Гамлет, принц данський» та «Буря», 1931). 1931 виїхав до Німеччини. Від 1934 друкувався під псевдонімом, викладав рос. та укр. мови у Мюнстерському унті. Написав (нім. мовою) і захистив докторську дис. «Головні мотиви творчості Леоніда Андреєва» (1936). Свій життєвий досвід узагальнив у ліро-епічній поемі «Прокляті роки» (1937) та епопеї «Попіл імперій» (1946). Написав «Спогади про неоклясиків». У роки Другої світової війни в чині майора служив при штабі тилової частини нім. 17-ї армії як перекладач, пройшов шлях від с. Ладижин над Бугом до Кременчука й Полтави. Від 1943 викладав у Нім. ун-ті Праги. Редаґував літ. журнал «Літаври» (Зальцбурґ, 1947). Упорядкував антологію «Поезія приречених» (нім. мовою, не опублікована). Його переклади сонетів М.Зерова на нім. увійшли до збірки В.Державіна «Gelb und Blau» (1948). Брав участь у літ. містифікації: разом з Л.Мосендзом і М.Левицьким писав вірші від імені «східняцького» поета Порфирія Горотака. П. у м. Аугсбург (Німеччина). Для видання його творів 1954 у Торонто (Канада) було засновано «Фундацію ім. Ю.Клена». Тв.: Твори, т. 1—4. Торонто— Нью-Йорк, 1957—92; Вибране. К., 1991. Літ.: Галан А. Пам’яті Поета. «Пороги», 1949, № 2, листопад; Державін В. Історична епопея Юрія Клена. «Пороги», 1950, № 14—15, листоп.— груд.; 1951, № 16—17, січ.—лют., № 18, берез., № 19—20, квіт.—трав., № 21—22, черв.—лип.; Його ж. Неопубліковані твори Юрія Клена. «Український самостійник» (Мюнхен), 1951, 7 січ.; Рибчук А. Юрій Клен. «Пороги», 1951, № 25—27, жовт.— груд.; Гординський С. Юрій Клен. Попіл імперій. «Київ» (Філядельфія), 1957, верес.—жовт., ч. 5; Державін В. «Попіл імперій» Юрія Клена і новітня спроба переоцінки його поезії. «Визвольний шлях», 1958, ч. 10; ч. 11; ч. 12; 1959. ч. 1; ч. 2; Костецький І. Мій Юрій Клен. «Сучасність», 1966, ч. 7; Тарнавський О. Поет, учений, громадянин. В. кн.: Слово: Збірник 3. НьюЙорк, 1968; Юрій Клен (1891—1947). Вибрана бібліографія. В кн.: Коорди-
нати, т. 1. Мюнхен, 1969; Освальд Бурґгардт — Юрій Клен. В кн.: Лавріненко Юр. Зруб і парости. Б/м, 1971; Юрій Клен. В кн.: Міяковський В. Недруковане й забуте. Нью-Йорк, 1984; Шум-Стебельська А. Натхненний літописець долі України, її традицій і звичаїв. «Народна творчість та етнографія», 1998, ч. 5—6 (264—265), верес.—груд.; Тарнавський О. Відоме й позавідоме. К., 1999. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
