КИРИЛО ІІ (р. н. невід. — п. 21.11.1281) — уперше згадується в Галицько-Волинському літописі в описі подій осені 1241 як «печатник» (канцлер) кн. Данила Галицького. Очолював також його військо на поч. 1240-х рр. Бл. 1243 літописець називає К. митрополитом, але висвячення його в сан сталося під час поїздки 1247 до константиноп. патріарха Мануїла II (див. Константино-
польський патріархат) у Нікею (нині м. Ізнік, Туреччина). 1251 К. розійшовся з кн. Данилом Галицьким (можливо, через переговори князя з папським престолом; див. Ватикан) і від’їхав до вел. кн. київ. (з 1252 — і вел. кн. владимирського) Олександра Невського в м. Владимир на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ), де перебував до смерті цього князя (1264). У 2-й пол. 1260—1270-х рр. жив у Києві й був загальнорус. митрополитом. П. у м. Переславль-Залєський (нині місто Ярославської обл., РФ), його тіло було перевезене до Владимира, а згодом до Києва і поховане в Софійському соборі. Літ.: Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого. «Исторические записки», 1941, № 12; Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х— ХIII вв. М., 1989; Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИРИЛО ІІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
