КИРЕЙ Василь Фадейович (Тадейович; 01.01.1879—05.06.1942) — військ. діяч, ген.-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Н. в м. Батурин. Закінчив Костянтинівське артилер. уч-ще (1901), Михайлівську артилер. акад. та Миколаївську військ. акад. (1914) у Санкт-Петербурзі. У роки Першої світової війни команд. 23-го армійського корпусу на Румунському фронті, генералмайор. В укр. армії від листоп. 1917: нач. артилерії Гайдамацького коша Слобідської України, нач. штабу оборони Києва в січ. 1918. У період Української Держави — у складі Генштабу, чл. комісії з утворення військ. шкіл і акад., інспектор артилерії 4-го корпусу. Не визнав влади Директорії Української Народної Республіки, перейшов до армії ген. А.Денікіна, де був призначений нач. артилер. постачання. В Російській армії — референт з укр. справ ген. П.Врангеля, нач. Військ.-тех. управління. Від листоп. 1920 — на еміграції. 1924—1938 — на службі в чехословац. армії. П. у м. Прага (Чехія). Літ.: Слащов Я.А. Белый Крым. 1920 г.: Мемуары и документы. М., 1990; Рутыч Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России: Материалы к истории белого движения. М., 1997. А.О. Буравченков, К.Є. Науменко.
(від 1961), проф. (від 1978) Київ. консерваторії. Лауреат премії ім. М.Лисенка (1985). Кавалер ордена «За заслуги» 3-го ст. (2001). Твори: опери — «Лісова пісня» (лібрето власне, за драмоюфеєрією Лесі Українки, 1957), «У неділю рано зілля копала» (лібрето М.Зоценка за повістю О.Кобилянської, 1966); балети — «Тіні забутих предків» (лібрето Ф.Коцюбинського та Н.Скорульської за повістю М.Коцюбинського, 1960), «Відьма» (лібрето В.Нероденка за поемою Т.Шевченка, 1967), «Оргія» (лібрето Н.Скорульської за драм. поемою Лесі Українки, 1977); вокально-симфонічна кантата «Пам’яті М.Коцюбинського» (слова М.Рильського, 1965); для симфонічного оркестру — 10 симфоній (1952, 1964, 1968, 1970, 1975, 1977, 1986, 1992, 1994, 2002), сюїта «Українські танці» (1958), поема «Дон Кіхот» (1981), для струнного оркестру — симфонієта (1971); для фортепіано з оркестром — «Поема» (1973); для струнного квартету — фантазія і фуга (1957), сюїта (1958), 3 квартети (1974, 1984, 1985); для скрипки соло — 2 сонати (1968), для скрипки і фортепіано — соната (1993); для фортепіано — 24 дитячі п’єси (1962), 7 сонат (1968—99), рапсодія (1977); хори на слова Г.Сковороди, Т.Шевченка, О.Пушкіна, Й.-В.Гете, М.Рильського, П.Тичини та ін.; романси на слова Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка; обробки нар. пісень; музика до театральних вистав. Музикознавчі праці: Українські народні пісні в обробках радянських композиторів для голосу і фортепіано (дис., 1953), статті в наук. зб. та пресі. Літ.: Архимович Л. Виталий Кирейко. М., 1958
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИРЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
