Карпат по верхніх течіях Дністра, Сірета і Прута (притоки Дунаю). Перші з них були відкриті наприкінці 19 ст., в окрему археологічну культуру виділені М.Смішком 1960. Назва пов’язана з курганним поховальним обрядом. Дослідження провадили Т.Сулімірський, Я.Пастернак, М.Смішко, Л.Вакуленко. Розкопки велися на 10 поселеннях та 30 могильниках. Поселення розташов. на мисах, утворених
Карпатських курганів культура. Металеві пряжки, фібули та кінська збруя.
Карпатських курганів культура. Гончарна та ліпна кераміка.
течіями річок. Житла — напівземлянки прямокутної форми пл. 9—12 м2, глибиною 0,5—0,9 м. Наявні також госп. споруди, госп. ями та вогнища поза спорудами. На поселеннях у смт Печеніжин та с. Голинь (Калуського р-ну) відкриті гончарські горни, в с. Пилипи (Коломийського р-ну, всі Івано-Франк. обл.) — комплекс зерносховищ. Могильники розташов. на вершинах узгір’їв та високих берегах річок. Вони налічують від 5—20 до 60— 100 насипів. Кургани куполоподібної форми мали висоту 1— 1,5 м і діаметр 10—12 м. Тут виявлені залишки земляних, кам’яних та дерев’яних підкурганних конструкцій. Обряд поховання — тілоспалення на місці поховання. Поховальний інвентар складався з керамічних посудин-приставок, предметів убрання покійного (фібули, пряжки, намиста та ін. прикраси) та особистих речей (ножі, знаряддя праці, кістяні гребінці, монети). Про заняття нас. землеробством свідчать знайдені в курганах та на поселеннях наральник, серпи, жорна, посудини для зберігання зерна та широкий асортимент виявлених зерен обгорілих злаків. У керамічному комплексі виробів переважає посуд, виготовлений на гончарному крузі. На широкі торг. зв’язки, здебільшого зі сх. рим. провінціями (див. Рим Стародавній), вказують численні знахідки антич. амфор,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРПАТСЬКИХ КУРГАНІВ КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
