КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ — частина Сх. Карпат (див Карпати), яку на пд. зх. і пд. сх. обмежують держ. кордони України (це частина тер. Львів., Івано-Франк., Чернів. та Закарпатської областей). Середня висота 1000 м, максимальна — 2061 (г. Говерла). Простягаються смугою (завдовжки понад 270 км і завширшки 100—110 км) з пн. зх. на пд. сх. Історики умовно ділять їх на Передкарпаття (на пн. сх. від гол. карпатського вододілу) та Закарпаття (на пд. зх.). Найдавніші археол. пам’ятки регіону належать до палеоліту (Королево, Лука-Врублевецька),
Княгиня О.В. Палей, графиня Гогенфельзен.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у смт Ворохта ІваноФранківської обл. Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Селятин Путильського р-ну Чернівецької обл.
Церква Архангела Михаїла в с. Ужок Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
