КАРЛ Х Густав (08.11.1622—13. 02.1660) — швед. король (1654— 60), перший представник Пфальцської династії. На престол зійшов після зречення своєї двоюрідної сестри Христини; до того служив у швед. армії, від 1648 — генералісімус. Проводив активну зовн. політику, спрямовану на доміну-
«Карийская трагедия (1889): Воспоминания и материалы». Пг., 1920. Титульні аркуші з портретами Є. Ковальської та Н. Сигиди.
112 КАРЛ
дя II кампанії на тер. Польщі 1657. Підписаний 25 жовт. від імені К. Х українсько-шведський договір 1657, який передбачав визнання незалежності Укр. козац. д-ви та прилучення до неї західноукр. земель, не набув чинності внаслідок зміни ситуації в регіоні та зосередження сил Швеції на боротьбу з Данією. Дж.: Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 6. К., 1908; Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). К., 1961. Літ.: Stade A. Geneza decyzji Karola X Gustawa o wojniе z Polsk w roku 1655. «Studia i materia»y do historii wojskowoСсi», 1973, r. 19, cz. 2; Заборовский Л.В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине ХVII в. М., 1981. В.М. Горобець.
дерика Сильного від польс. престолу (1706). У ході кампанії під Фрауштадтом (1706; Познанська провінція, Пруссія, нині тер. Польщі) К. XII здобув свою найбільшу перемогу.
Карл Х Густав. Портрет роботи художника С. Бурдона. 1652—1653.
Шведський король Карл Х Густав під час сутички з польськими військами біля Варшави у 1656. Картина роботи художника Дж.-П. Лемке. 17 ст.
вання Швеції в Центр. та Сх. Європі. 1655—60 вів війну з Річчю Посполитою та 1656—58 — з Рос. д-вою. Особливо успішним для К. Х був початок війни з польс. королем, коли за короткий час швед. армія зайняла більшу ч. польс. тер. (у т. ч. — Варшаву та Краків), змусивши Яна II Казимира Ваза шукати порятунку в Сілезії (істор. область у бас. верхньої і середньої течії р. Одер). К. Х підтримував тісні контакти з гетьман. урядами Б.Хмельницького та І.Виговського, прагнучи залучити укр. війська до спільної боротьби з Польщею. Незважаючи на обопільну зацікавленість сторін у координації дій у війні проти Речі Посполитої, укладенню союзницької угоди між Швецією та Укр. козац. д-вою заважали суперечності щодо майбутнього підпорядкування західноукр. регіону. Після підписання між Рос. д-вою та Річчю Посполитою Віленського перемир’я 1656 та втратою Швецією стратегічної ініціативи у війні, К. Х зайняв гнучкішу позицію на переговорах з укр. козацькою старшиною. Завдяки цьому стала можливою участь укр. полків на чолі з А.Ждановичем у спільній з військами швед. короля і трансильванського кн.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРЛ Х» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
