КАРБОНАРІЇ (від італ. сarbonaro, буквально — вугляр) — члени таємних революц. орг-цій, поширених в Європі в 1-й пол. 19 ст., метою яких було повалення абсолютних монархій (див. Абсолютизм) шляхом збройного повстання, підготовленого вузьким колом підпільників (без широкої участі нар. мас), і утворення демократ. республік. До складу цих орг-цій входили представники різних сусп. верств. К. очолили революцію 1820—21 у П’ємонті, брали участь у революц. повстаннях 1831 у Романьї, Модені та Пармі (усі — в Італії). 1833 К. утворили єдиний керівний центр у Парижі (Франція). 5 листоп. 1833 польс. демократи К.Борковський, С.Гощинський, І.Кульчинський та ін. заснували орг-цію К. в Галичині. Їй був підпорядкований «Союз друзів народу», до якого належали 12 укр. студентів Львів. ун-ту (І.Сілецький, Р.Крижанівський, М.Мінчакевич, Т.Кульчицький, К.Слоневський та ін.). 1834 австрійс. влада викрила львів. орг-цію, 7 осіб було ув’язнено. Від 1835 львів. К. увійшли в новозасновану орг-цію «Співдружність польського народу». Ф.І. Стеблій.
історії шкільництва на Буковині, публіцист, письменник. Н. в с. Горішні Ширівці (нині с. Горішні Шерівці Заставнівського р-ну Чернів. обл.). Співредактор друкованих органів «Промінь» (1904—07), «Каменярі» (1909— 22), «Крейцарова бібліотека» (1902—08). Учасник муз. т-в «Боян» та «Буковинський кобзар», заст. голови Драм. секції при т-ві «Буковинський кобзар». Власник однієї з найбільших книгозбірень україніки на Буковині. Найзначніший його наук. доробок — «Розвій народного шкільництва на Буковині». 1936—40 — заст. голови Укр. нар. дому в Чернівцях. За звинуваченням у націоналістичній діяльності заарештований і за постановою Особливої наради при НКВС УРСР 1945— 54 перебував на засланні. Реабілітований 1990 посмертно. П. у м. Чернівці. Тв.: Рідний батько: Нарис. «Буковина». Додаток, 1901, № 7; Розвій народного шкільництва на Буковині. Вашківці, 1905; Дітям про дітей. «Промінь», 1905, № 1; Неунормовані справи. «Каменярі», 1910, № 17; Школа для школи. Там само. 1910, № 10; Барбівці на Буковині. «Самостійна думка», 1932, № 17—18; Велика дочка України. В кн.: Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. К., 1963; Мої спомини про Лесю Українку з її побуту на Буковині в 1901 р. В кн.: Спогади про Лесю Українку. К., 1971. Літ.: Сімович В. Українське шкільництво на Буковині. В кн.: Українське шкільництво на Буковині, в Галичині, на Закарпатті та в Канаді. Пра-
5 карбованців. Купон. Національний банк України. Україна. 1991. Аверс і реверс.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРБОНАРІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
