КАПУЩАК Іван Олексійович (13.11.1807—17.10.1868) — громад. діяч у Галичині в 40-х рр. 19 ст. Н. в с. Ляхівці (нині с. Підгір’я Богородчанського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім’ї дяка. 1848 обраний депутатом рейхсрату (див. Революції 1848—1949 в Європі), належав до демократ. крила. Промова К. в рейхсраті при обговоренні проекту аграрної реформи викликала схвальний відгук у прогресивній пресі європ. країн. Пізніше брав участь у боротьбі селян Богородчанщини за право користуватися панськими лісами. Деякий час учителював у с. Ляхівці. Літ.: Мельничук Я.С., Стеблій Ф.І. Трибун поневоленого люду І.О. Капущак. «УІЖ», 1968, № 10. Ф.І. Стеблій.
(Хоменка; р. н. невід. — п. перед 1743). Його сини почали зватися Капцевичами (Копцевичами). Старший з них — Іван Лаврентійович — був переяслав. війтом (1735—37), а молодший — Семен Лаврентійович (р. н. невід. — п. перед 1763) — першим полковим переяслав. сотником (1752—57). Внук молодшого з братів — Петро Михайлович (1772—1840) — військ. та держ. діяч Російської імперії. Брав участь у багатьох військ. кампаніях, у т. ч. у протинаполеонівських війнах, відзначився в справі під Лейпцигом (1813) — одним з перших увійшов до міста. 1819—1822 — командувач окремого сибірського корпусу, ген.-губернатор Тобольський і Томський. 1822— 28 — ген.-губернатор Зх. Сибіру. 1835 — ген. від артилеріїї. Багато зробив для поліпшення побутових умов засланців та упорядкування служби Сибірського козац. війська. Імовірно, до цього ж роду належав відомий реліг. та освіт. діяч Герман (у миру Григорій Копцевич; р. н. невідомий — п. 1735) — ректор Московської слов’яно-греко-латинської академії (1730—31), архієпископ Архангелогородський та Холмогорський (1731—35), письменник і засн. школи в Холмогорах (нині село Архангельської обл., РФ). Рід внесено до 2-ї ч. Родовідної книги Полтав. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАПУЩАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
