КАПУСТЯНСЬКИЙ Микола Олександрович (01.02.1879— 19.02.1969) — військ. і політ. діяч, полковник Генштабу рос. армії, ген.-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Чумаки Катериносл. губ. (нині село Дніпроп. обл.). Закінчив Одеське військ. уч-ще та Акад. Генштабу (1912). Учасник російсько-японської війни 1904— 1905, Першої світової війни. Влітку 1917 брав участь в українізації військ. частин, став нач. штабу 1-ї д-зії Першого українського корпусу ген.-лейтенанта П.Скоропадського. В листоп. 1917 у складі частин корпусу д-зія К. не пропустила на Київ більшовизований 2-й гвард. корпус, який намагався скинути Українську Центральну Раду. Від берез. 1918 працював у Генштабі Армії УНР, потім — Української Держави, займався організацією укр. армії. За Директорії УНР — нач. оперативного управління Генштабу Армії УНР. Брав участь у підготовці та здійсненні серпневого 1919 наступу армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народ-
ної Республіки на Київ і Одесу, коли за кілька тижнів було визволено майже всю Правобережну Україну та Київ. Від трав. 1920 — знову в Генштабі, був призначений ген.квартирмейстером, підвищений у званні до ген.-хорунжого. 1921 інтернований у таборі в Ланцуті. Від 1923 жив у Парижі (Франція), де очолював укр. громаду, ветеранські орг-ції. 1929 — учасник 1-го Конгресу укр. націоналістів, обраний до складу Проводу ОУН (див. Організація українських націоналістів). У 1930-х рр. керував перепідготовкою колиш. офіцерів Армії УНР і Української Галицької армії. 1939 — учасник Великого збору ОУН у Римі (Італія), після розколу орг-ції підтримав ОУН(м). У роки Другої світової війни був заст. голови Української національної ради в окупованому німцями Києві, згодом жив у Львові. Як діяч ОУН був заарештований гітлерівцями і на деякий час ув’язнений. Після війни мешкав у ФРН, входив до Укр. нац. ради як представник ОУН. 1948 призначений військ. міністром уряду УНР на еміграції. П. у м. Мюнхен. Тв.: Похід українських армій на Київ—Одесу в 1919 році. К., 2004. О.Д. Бойко.
П.М. Капцевич. Портрет роботи художника Д. Доу. 1821
громад. діяч. Н. в с. Сухачівка (нині в межах м. Дніпропетровськ). Змалку почав ліпити й малювати. 1940 закінчив Дніпроп. худож. уч-ще, в якому вчився разом з В.Бородаєм у класі проф. М.Погрібняка. Ще студентом працював декоратором у дніпроп. театрах, а з початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — у Тернопільському театрі. 1943 був вивезений з дружиною на примусові роботи до Німеччини, працював в с. госп-ві. В таборі ДП у Регенсбурзі допомагав як сценограф у постановці вистав; як скульптор став чл. укр. спілки
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАПУСТЯНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
