КАМ’ЯНКА (1929—44 — Кам’янка-Шевченківська) — місто Черкаської області, райцентр. Розташов. на р. Тясмин (прит. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 14,9 тис. осіб (2004). Засноване в серед. 17 ст. Найдавнішим з відомих на сьогодні писемних джерел, в яких ідеться про К., є привілей польс. короля Яна II Казимира Ваза Б.Хмельницькому від 26 берез. 1649. У часи козаччини входила до складу Чигиринського полку. Згідно з умовами Прутського трактату 1711, К. підпала під владу Польщі й за існуючим тоді адм. поділом була центром Кам’янського ключа, який входив до Черкас. староства (див. Староство, Ключ) і належав кн. Любомирському. 1756 К. надано статус м-ка.
Кам’янка. Пам’ятник П. Чайковському. Скульптор М. Константинова, архітектор В. Гнєздилов. 1975.
Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) К. — у складі Російської імперії. Входила до Вознесенського намісництва, а з 1797 — у складі Чигиринського пов. Ки-
ївської губернії як центр волості. Стала власністю Л.Давидова, від якого перейшла у власність до його сина, відставного полк. В.Давидова. 1820—25 — один із центрів декабристського руху в Україні (див. Декабристів рух), від 1822 діяла Кам’янська управа Пд. т-ва (керівники В.Давидов, кн. С.Волконський), що збиралася в т. зв. Зеленому будинку. У серед. 19 ст. в К. працювали цукрові й винокурні з-ди, сірникова ф-ка, споруджено залізничну станцію (1876). Райцентр 1923— 62 та від 1966. Від 1932 у складі Київської області, від 1954 — Черкаської обл. Місто від 1956. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 було окуповане гітлерівцями від 5 серп. 1941 до 10 січ. 1944. У районі К. діяв партизан. загін під командуванням А.Куценка. Гітлерівцями знищено 455 жителів К., понад 400 осіб вивезено до Німеччини. 1995 створено Кам’янський держ. історико-культ. заповідник: літ.-меморіальний музей О.Пушкіна і П.Чайковського (в «Зеленому будинку» з 1937), які відвідували місто; істор. музей. Пам’ятки історії, природи та арх-ри: Тясминський каньйон, садиба Давидових, парк довкола садиби, водяний млин, Пушкінський грот, флігель, обеліск Слави, пам’ятники жертвам фашизму, декабристам, О.Пушкіну, П.Чайковському. Літ.: ІМіС УРСР. Черкаська область. К., 1972; Карий М.М. И память Каменки (исторический очерк). Днепропетровск, 1975; Місто на скелястих берегах Тясмину (до 350-річчя заснування Кам’янки). К., 1999. Р.В. Маньковська.
Під 1711 на К. згадується Кам’янський базар. Літ.: Стрижак О.С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини (Нижньонадніпрянське Лівобережжя). К., 1967; Яворницкий Д.І. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. К., 1995. Р.І. Шиян.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАМ’ЯНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
