ІСТОМІН Михайло Павлович (17(05).10.1855 — після 1932) — історик, археограф, мистецтвознавець, літературознавець, педагог. Дійсний чл. Історичного товариства Нестора-літописця (1880), Одеського товариства історії та старожитностей (1890), Моск. археол. т-ва (1898), Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті, чл. Віленської археогр. комісії (1901), Італ. істор. т-ва в Римі (1909). Н. в м. Київ. По закінченні історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту здобув ступінь магістра (1878). 1879— 99 — учитель історії в Київ., Керченському та Одес. ін-тах шляхетних дівчат, 1899—1919 — учитель історії та літ. у Віленській та Київській жін. г-зіях, 1919—24 викладав у київ. трудових школах. 1924—30 — співробітник Істор.-філол. від. ВУАН, зокрема Комісії Старого Києва та Правобереж. України. Учасник археологічних з’їздів у Вільно (1893; нині м. Вільнюс), Ризі (1896; нині столиця Латвії) та Києві (1899). Для останнього влаштував першу в Україні виставку старожитнього малювання та іконографії 16— 18 ст. Разом з І.Каманіним уклав «Сборник исторических материалов, извлеченных из древних актовых книг Киевского Централь-
548 ІСТОРИЗМ
ного архива при Университете св. Владимира» (вип.1, К., 1890). Архів І. зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. Тв.: К истории пограничных столкновений России и Польши в XVIII в. «Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца», 1888, кн. 2, отд. 1; О северских князьях половины XII столетия Всеволоде и Игоре Ольговичах и о княжении их в Киеве. Там само; К истории живописи Киево-Печерской Лавры в XVIII в. К., 1894; К вопросу о древней иконописи Киево-Печерской Лавры. К., 1897; Наброски по иконографии Волынского Епархиального Древлехранилища. Житомир, 1900; Проф. Ф.А. Терновский в его важнейшем историческом труде. «Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца», 1911, кн. 22, вып. 1—2; Поэт мировой скорби. Байрон. Критико-биографический очерк и отрывки из произведений Байрона. Пг.—К., б/г. Літ.: Наука и научные работники СССР, ч. 6. Л., 1928; Історія Національної академії наук України. 1924— 1928. Документи і матеріали. К., 1998; Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Істомін Михайло Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
