ІНСИГНІЇ (інсігнії) — різного роду предмети, що є ознаками влади (атрибути державності), гідності, статусу. До найдавніших І. належать знаки вирізнення роду, речі-тотеми. Роль І. відігравали бунчуки, стяги, прапори. І. за часів Укр. козац. д-ви були — корогви (прапор-святиня), булави, бунчуки, гербові печатки, литаври, сурми, тростинові палиці зі срібними кулями, перначі (полкові регалії). Булава — ознака найвищої військ. влади — як атрибут функціонувала з 16 ст. Б.Хмельницький одержав срібну булаву з перлами та коштовним камінням від польс. короля; від турец. султана — срібну з довгим написом. 1654 він отримав також булаву від рос. царя. Булава — також ознака влади кошового отамана в Запорозькій Січі. Козац. стяги («хорогви золотописні») — здебільшого кармазинові (кармазин — дорогоцінне темно-
хрестом; посередині палиці міститься перекладинка, яка переходить у зображення роздвоєних зміїв, звернутих головами до хреста (символ мудрості); у лат. обряді — обкладена сріблом палиця (до 2 м), що має спіралеподібний вінець у формі рослини, що в’ється, з квіткою в центрі. Літ.: Похлебкин В.В. Инсигнии. В кн.: Похлебкин В.В. Словарь международной символики и эмблематики. М., 1995. М.Ф. Дмитрієнко.
Великі інстигатори призначалися по одному окремо для Корони Польс. і ВКЛ. Платню отримували з держ. скарбу (дорівнювала для коронного — 6 тис. злотих щорічно, а для литов. була затверджена 1717 у сумі 4 тис. злотих). Літ.: Volumina legum Regni Poloniae et Magni Ducatіs Lituaniae ab anno 1347 ad annum 1780, v. II. Petersburg, 1859; Gloger Z. Instygator. В кн.: Gloger Z. Encyclopedia staropolska, t. 2. Warszawa, 1985; Urz“dnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku. Kоrnik, 1992; Urz“dnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksi“stwa Litewskiego XIV—XVIII wieku. Kоrnik, 1994; Gоralski Z. Encyklopedia urz“dоw i godnoСci w dawnej Polsce. Warszawa, 2000. Н.П. Старченко.
481 ІНСТИТУТ
Козацькі корогви. 18 ст.
червоне сукно), із зображеннями образів святих, хрестів, гербів. Литаври — мідні казани, обтягнуті зверху шкірою, використовувалися на урочистостях, при зборі військ. рад, у походах. Укр. духовенство мало власні І.: митру, панагію, посох, хоругви. Спочатку за митру (атрибут митрополита, відзнака влади єпископів, з кін. 12 ст. — архімандритів та заслужених ієрархів білого духовенства) слугував головний убір у формі корони (11 ст.), пізніше: у візант. обряді — шапка з металевими ребрами вгорі та обручем з медальйонами; у лат. обряді — шапка трапецієвидної форми, витягнена догори із зображеннями хреста, янголів тощо. Панагія — кругла, малих розмірів, металева ікона Пресвятої Богородиці, яку носять на ланцюгу на грудях правосл. архієреї та архімандрити ставропігійних монастирів (див. Ставропігія). Посох (жезл) — це: у візан. обряді — палиця з горіхового або чорного дерева (до 1,6 м), увінчана металевим (золотим)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНСИГНІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
