ІДЗІКОВСЬКІ (Idzikowski) — родина укр. і польс. видавців. Леон Вікентійович (1827—18(06).05. 1865) — н. в м. Краків (нині місто в Польщі). 28 груд. 1858 заснував у Києві (вул. Хрещатик, 29) книгарню під назвою «Книжково-музичний магазин». До 1865 було надруковано понад 200 видань переважно польс. авторів. П. у м. Київ. Після його смерті фірмою «Leon Idzikowski» спочатку керувала його дружина Герсилія Гнатівна (у дівоцтві —
Друкарський знак польської друкарні в Києві.
418 ІДОЛИ
Реклама магазину Л. Ідзіковського. Реклама бібліотеки Л. Ідзіковського.
Кам’яний ідол із с. Ставчани Новоушицького р-ну Хмельницької обл. 1 тис. до н.е.
Бухаревич; 1832—15.08.1917). Вона 1870 відкрила при книгарні читальний зал, який з часом переріс у справжню приватну книгозбірню, читальня якої одночасно могла вмістити до 500 осіб. Книжковий фонд б-ки І. 1894 налічував 40 тис. томів, на 1914 збільшився до понад 173 тис. книжок. Від 1897 фірмою керував син І. — Владислав Львович (27(14).05.1864—10.06.1944). У книгарні, що розташовувалася на Хрещатику, налічувалося понад 150 осіб штатного персоналу, в б-ці — 10 працівників. Крім польс. авторів, книгарня видала майже всі твори укр. композиторів, зокрема О.Кошиця, К.Стеценка, М.В.Лисенка (350 творів), надрукувала етногр.-муз. працю А.Вєльгорського «Русинська музика» (1913). Владислав Львович організував 1897 при фірмі концертне бюро, що ним керувала
його сестра Марія Львівна Ящевська (співачка, якій М.В.Лисенко присвятив пісню «Моя любонька» на слова А.Міцкевича). В трав. 1897 видавець Б.Корейво продав усе своє укр. муз. вид-во разом із творами М.В.Лисенка фірмі І. 1909 під час відзначення 50-річчя книгарні М.В.Лисенко виголосив промову, що «відзначалася надзвичайною сердечністю». В листоп. 1914 спадкоємці М.В.Лисенка продали фірмі І. усі твори композитора й права на них «назавжди й на всі країни». Видавничий дім І. відігравав помітну роль у культ.-мистецькому житті Києва, виступав співорганізатором виставок образотворчого мист-ва, відкрив на зламі 19—20 ст. власний худож. салон, був знаний своєю харитативною діяльністю. В книгарні призначали зустрічі представники польс., укр. і рос. інтелігенції. З часом у місті було відкрито ще 2 філії цього книготорг. й видавничого підпр-ва, а Владислав Львович став співвласником третини акцій «Drukarni Polskiej w Kijowie», що нею, зокрема, опубліковано працю Є.Філіповича «Album kap»anоw dyecezji єuckoтytomierskiej i Kamienieckiej» (1917). Книгарня оперативно постачала на укр. книжковий ринок новинки берлінських, варшавських, краківських, львів., паризьких вид-в. В роки Першої світової війни польс. книговидавці активізували діяльність в Україні, це було пов’язано з масовим переміщенням польс. людності з окупованих німцями теренів Царства Польського на укр. землі. До Києва, зокрема, прибуло понад 40 тис. польс. біженців, переважно інтелігенції. Апогеєм польс. книгодрукування в Україні став 1916, коли було видано 204 книги, в т. ч. фірмою «Leon Idzikowski» — 80 (39 %). Під час окупації Києва в лют. 1918 більшовиками книгарня І. була спалена. Загалом упродовж 1865—1920 фірма «Leon Idzikowski» випустила в світ бл. 7 тис. назв найрізноманітнішої літ., включаючи й нотні вид. 1921 фірма згорнула свою діяльність у Києві, перебазувавшись до Варшави, де ще з 1911 у центрі міста на вул. Маршалковській функціонувала її філія. Майно фірми І. в УСРР було націоналізовано, частково розграбовано; фрагмен-
тарно фонди б-ки І. влилися до складу Центр. польс. б-ки в Києві 1920—30-х рр. Владислав Львович до 25-річчя смерті М.В.Лисенка у «Biuletynie PolskoUkraiЅskim» опублікував спогади про композитора (1937). 1937 громадськість Західної України відкупила у Владислава Ідзіковського рукописи й авторські права на 350 творів М.В.Лисенка, а також ін. укр. композиторів. Підпр-во припинило свою діяльність у серп. 1944 — під час придушення гітлерівцями Варшавського повстання; 1945—50 провадило антикварну торгівлю книжками. Літ.: Idzikowski J. Wspomnienia o firmie Idzikowski. «Ksi“garz» (Warszawa), 1959, nr 13/14; 17/18; Pfeiffer H. Idzikowski Leon; Idzikowski W»adys»aw. В кн.: Polski S»ownik Biograficzny, t. 10. Wroc»aw—Warszawa—Krakоw, 1962— 64; Wielhorski W. Firma «Leon Idzikowski» w Kijowie. В кн.: Pami“tnik Kijowski, t. 2. Londоn, 1963; Niekraszowa S. Polscy muzycy z ziem ukrainnych. В кн.: «Pami“tnik Kijowski», t. 3. Londуn, 1966; Ідзіковський В. Польський видавець про М. Лисенка. В кн.: М.В. Лисенко у спогадах сучасників. К., 1968; Zienkiewicz T. Polskie уycie literackie w Kijowie w latach 1905—1918. Olsztyn, 1990; Nicieja S.-S. «Polski Kijоw» i jego zag»ada w latach 1918—1920 w Сwietle wspomnieЅ kijowian. «Przegld Wschodni» (Warszawa), 1992/93, t. 2, z. 4(8); Лісевич І.Т. Духовно спраглі (Духовне життя польської національної меншини на Наддніпрянській Україні в 1864—1917 рр.). К., 1997; Polacy na Ukrainie: Zbiоr dokumentоw, сz. 1: Lata 1917—1939, t. 1—3. PrzemyСl, 1998–2001; Рибаков М.О. Київські книгарі: Леон, Герсилія та Владислав Ідзиковські. В кн.: Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий: Краєзнавчі нариси. К., 2003; Ruda A. Z dziejоw polsko-ukraiЅskich kontaktоw muzycznych. В кн.: Ucrainica Polonica, t. 1. К.—Житомир, 2004. О.С. Рубльов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІДЗІКОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
