ІДАНТІРС (Іданфірс) — скіф. (див. Скіфи) цар, син Савлія, небіж Анахарсіса. Один із трьох керівників (І., Скопасій, Таксакій) опору вторгненню персів під проводом Дарія I у надчорномор. степи 514/513 до н. е. Очолював об’єднані сили антиперської коаліції, вів переговори з Дарієм I. Літ.: Доватур А.И. и др. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982; Геродот. Історія в дев’яти книгах. К., 1993. Ю.В. Болтрик.
бяка й Кончака біля Переяслава. По смерті Олега І.С. 1180 сів у Новгороді-Сіверському. Відтоді проводить традиційну для клану Ольговичів політику співробітництва з половецькими ханами. 1181 разом із половцями воював проти кн. Рюрика Ростиславича, був розбитий і в одній ладді з Кончаком урятувався втечею Дніпром. Союз із Кончаком, мабуть, спричинив відмову І.С. від загальнорус. походу 1183 у Половецький степ. У лют. 1185 знову ухилився від участі в переможному (як потім з’ясувалося) поході проти половців. Бажаючи здобути славу й здобич, у квіт. 1185 організував непідготовлений похід проти ханів Гзи і Кончака, був розбитий, поранений і потрапив у полон. Швидко по тому втік. 1191 знову здійснив похід на половців, досягши при цьому часткового успіху. По смерті 1198 брата в перших, черніг. кн. Ярослава Всеволодича вокняжився в Чернігові, де й помер. Літ.: Рыбаков Б.А. «Слово о полку Игореве» и его современники. М., 1971. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІДАНТІРС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
