ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ, Ігор-Георгій Святославич (02.04.1151— 1202) — князь новгород-сіверський, черніг.; другий син Святослава Ольговича. Одружений з дочкою галицького кн. Ярослава Володимировича Євфросинією. По смерті батька (1164) за угодою старшого брата Олега з братом у перших Святославом Всеволодичем, який обійняв черніг. княжіння, І.С. мав одержати від останнього якусь волость, але той не дотримав обіцянки. Ймовірно, жив разом з братом Олегом у Новгороді-Сіверському. Влітку 1171 на чолі своєї дружини розбив половецьких ханів Ко-
Ярослава» 1054) І.Я. одержав м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський) із волостю. Коли 1057 у м. Смоленськ (нині місто в РФ) помер його брат В’ячеслав (шостий син Ярослава), старші Ярославичі — Ізяслав Ярославич, Святослав Ярославич і Всеволод Ярославич, які з 1054 купно правили на Русі (тріумвірат Ярославичів), перевели І.Я. до Смоленська, а Волинь розділили між собою. Після кончини І.Я. тріумвіри взяли собі Смоленську землю, не давши його синові Давиду Ігоровичу нічого. Той став князем-ізгоєм і в 1080—90-х рр. збройно відстоював Ігореву «отчину». І.Я. поховано в Чернігові, в Спасо-Преображенському соборі. Пам’ятник князю Ігорю Святославичу на Старій площі в м. Новгород-Сіверський Чернігівської обл. Авторський колектив: А. Кущ, М. Барановський, В. Павленко, М. Бунак. Літ.: Донской Д. Справочник по генеалогии Рюриковичей, ч. 1. Ренн, 1991. М.Ф. Котляр.
гетьманові. Пізніше, особливо після підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові І. переважно призначалися вищою церк. владою. Літ.: Макарий (Булгаков). История Русской Церкви, кн. 2. М., 1994; Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Українське монашество. К., 2004; Його ж. Свята Почаївська лавра. К., 2005. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
