ІВНИЦЬКА ДОРОГА, Смоляний шлях. Згадується в грамотах 1458. Вела з Києва через р. Либідь (прит. Дніпра), біля Жулян звертала на Борщагівку (нині житлові масиви в межах Києва), далі йшла через Білогородку, Брусилів (нині с-ще міськ. типу) — до Івниці (нині село Андрушівського р-ну; обидва Житомир. обл.), а звідти через Житомир — далі на Волинь. Назву «Смоляний шлях» отримала тому, що нею з Полісся возили смолу, дьоготь і поташ. Літ.: Rulikowski E. Dawne drogi i szlaki na prawym brzegu Dniepru i ich znaczenie historyczne. «Ateneum» (Warszawa), 1878, t. 3, z. 3; Lewicki S. Drogi handlowe w Polsce w wiekach Сrednich. «Sprawozdania Akademii Umiej“tnoСci» (Krakоw), 1906, № 8; Розов В. Українські грамоти, т. 1. К., 1928; Словник староукраїнської мови XIV—XV ст., т. 1. К., 1977; Кісь Я.П. З історії торговельних зв’язків України в XVI — першій половині XVII ст. В кн.: Історичні дослідження. Вітчизняна історія, вип. 8. К., 1982. В.В. Пришляк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІВНИЦЬКА ДОРОГА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
