ІВАН ДАНИЛОВИЧ, Іван Данилович Калита (імовірно, 01.10. 1288—31.03.1340) — князь моск. (від 1325), великий князь владимирський (від 1328). Онук вел. кн. київ. і владимирського Олександра Невського, син моск. кн. Данила Олександровича. Прозваний Калитою («калита» — кошіль для грошей) за своє багатство. Гол. напрямком його правління було зміцнення провідної ролі Великого князівства Московського серед ін. великорус. князівств. Виявив себе вправним, наполегливим і жорстким правителем. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Йому вдалося послабити свого осн. противника — Вел. князівство Тверське, а також Новгород Великий і Псков (нині місто в РФ). Зміцненню авторитету І.Д. саме як моск. князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київ. і всія Русі Петра з Владимира на Клязьмі (нині місто Владимир, РФ) до Москви. Упорядковував норми феод. права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі. В рос. історіографію увійшов як перший «собиратель російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім’ям Ананія та схиму. П. у м. Москва. Літ.: Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV—XV вв. М., 1960; Горский А.А. Москва и Орда. М., 2000. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІВАН ДАНИЛОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
