ІБН ФАДЛАН, Ахмед ібн Аббас ібн Фадлан (р. н. і р. с. невід.) — араб. письменник та мандрівник, секретар посольства халіфа алМуктадира (908—32) до Волзької Булгарії (921—23; див. Болгари волзькі). Шлях посольства пролягав через Серед. Азію, де в м. Бухара (нині місто в Узбекистані) І.Ф. зустрівся з араб. географом ал-Джайхані. За матеріалами нотаток про подорож посольства І.Ф. склав «Записку», в якій міститься інформація про хозарів, болгар, русів (див. Русь), гузів та про ін. народи Сх. Європи. І.Ф. дає блискучі етногр. описи й оповідки про реліг. обряди русів. Свідчення про «Записку» збереглися в геогр. словникові араб. географа Якута ар-Румі. В 1920-х рр. у м. Мешхед (Іран) знайдено більш повний варіант твору. Літ.: Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу. М.—Л., 1939; Togan A.Z.V. Ibn Fadlan’s Reisebericht. Leipzig, 1939; Ковалевский А.П. Книга Ахмеда ИбнФадлана о его путешествии на Волгу в 921—922 гг. Х., 1956; Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе, т. 1—2. М., 1962—67. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІБН ФАДЛАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
