ЗУЯ — с-ще міськ. типу Білогірського р-ну Автономної Республіки Крим. Розташов. на р. Зуя (прит. Салгиру), за 21 км від залізничної ст. Сімферополь. Нас. 6,9 тис. осіб (2004). Точна дата виникнення невід. Писемні джерела свідчать, що 1776—83 існував Зуїнський кадилик (див. Кадилик) із 13 сіл, який входив до складу Ак-Мечетського каймаканства. Райцентр 1937—59.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 31 жовт. 1941 до 13 квіт. 1944 було окуповано гітлерівцями. Тоді ж було одним з центрів партизан. руху. В трав. 1944 місц. нас. насильно депортовано (див. Депортація кримськотатарського народу 1944). До З. на постійне місце проживання приїхали сім’ї з різних регіонів СРСР. С-ще міськ. типу від 1957. Літ.: Памятная книга Таврической губернии, вып. 1. Симферополь, 1867; ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974; Чисельність наявного населення України на 1 січня 2004 р. К., 2004. Т.Ф. Григор’єва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗУЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
