ЗОЛОТАРЕНКО Іван Нечипорович (р. н. невід. — після 17(07). 10.1655) — військ. і держ. діяч, ніжин. полковник (1652—55), сіверський гетьман наказний (1654— 55), один із найближчих соратників Б.Хмельницького. Брат В.Золотаренка. Походив із заможної міщанської родини м. Корсунь (нині м. Корсунь-Шевченківський; див. Золотаренки). В роки національної революції 1648—1676 служив у козац. війську, виконував важливі дипломатичні доручення (у серп.—листоп. 1651 брав участь у посольстві до Рос. д-ви). 1652 змінив на посаді ніжин. полковника Л.Сухиню. Брав активну участь у Батозькій битві 1652. 25(15) черв. 1654 як наказний гетьман очолив 20-тис. укр. армію (її ядро склали козаки Ніжинського полку, Чернігівського полку та Стародуб-
ського полку) в поході на Білорусь. Під час літньо-осінньої кампанії 1654 його військо розбило литов. війська та місц. шляхетське ополчення і оволоділо Гомелем, Чечерськом (нині міста Гомельської обл.), Новим Биховом (нині село Могильовської обл., усі в Білорусі), Биховським, Кричевським і Могильовським повітами. Здійснивши марш на пн. зх. влітку 1655, З. здобув Свислоч (нині с-ще міськ. типу Мінської обл., Білорусь), Мінськ (нині столиця Білорусі) і спільно з рос. військами — міста Вільно (нині м. Вільнюс) і Гродно (нині місто в Білорусі; див. Білоруська кампанія української армії 1654— 1655). На відвойованих у противника тер. З. заохочував масове покозачення місц. нас. Проявив себе також як вправний дипломат, відстоюючи укр. інтереси в стосунках з рос. царем Олексієм Михайловичем. Підтримував дипломатичні контакти зі швед. королем Карлом Х Густавом. Військ.-політ. успіхи З. на білорус. землях сприяли зростанню його авторитету у Війську Запорозькому та посиленню впливу на вирішення держ. справ. За досягнуті у ході кампанії 1654—55 стратегічні успіхи цар пожалував З. привілеями на володіння містами Батурин і Глухів. 17(07) жовт. 1655 під час облоги Старого Бихова (нині м. Бихов Могильовської обл., Білорусь) отримав мушкетне поранення в ногу і невдовзі помер. Похований наприкінці груд. в Корсуні. Дж.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 10. СПб., 1878; т. 14. СПб., 1889; Акты Московского государства, т. 2. СПб., 1894; Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России, издаваемый Киевской комиссией для разбора древних актов, вып. 1. К., 1911; Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы, т. 3. М., 1953; Белоруссия в эпоху феодализма: Сборник документов и материалов, т. 2. Минск, 1960; Документы Богдана Хмельницкого (1648—1657). К., 1961; Літопис Самовидця. К., 1971; Універсали Богдана Хмельницького (1648—1657). К., 1998. Літ.: Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Полк Нежинский, т. 2. К., 1893; Терлецький О. Козаки на Білій Русі в р. 1654—1656. «ЗНТШ», 1896, т. 14; Мальцева А.Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. М., 1974; Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. Мінськ, 1995; Грушевський М.С. Історія Украї-
ни-Руси, т. 9, кн. 1—2. К., 1996—97; Горобець В.М. Білорусь козацька: Полковник Іван Нечай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655—1659). К., 1998. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Золотаренко Іван Нечипорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
