ЗИМІВНИКІВСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра доби палеоліту пізнього. Була поширена в лісостеповій ч. Сх. України. Датується кін. 9—7 тис. до н. е. Крем’яний інвентар З.к. має характерні риси: переважають форми грубих високих трапецій, виготовлені із застосуванням відщепової техніки обробки кременю (одноплощинні нуклеуси, скребачки та різці на відщепах). На стоянці В’язівок IVа побл. м. Лубни розкопано рештки 5 округлих у плані напівземлянок та ями для зберігання риби. Крім крем’яних виробів, знайдено кістки тура, оленя, коня, бобра, птиці, риби, а також кістяні вістря, уламки кісток з геометричним орнаментом. В основі г-ва лежало полювання на копитних лісостепу та рибальство. З.к. сформувалася на місц. фінальнопалеолітичному підґрунті під впливом красносільської культури Полісся. Розвивалася в контакті з пісочнорівською культурою Подесення. Літ.: Горелик А.Ф. Исследование мезолитических комплексов стоянки Зимовники I в Северо-Восточном Приазовье. «Советская археология», 1984, № 2; Залізняк Л.Л. Передісторія України Х—V тис. до н. е. К., 1998. Л.Л. Залізняк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗИМІВНИКІВСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
